УКРАЇНА

08:42

03.12

матеріали по темі:

Влада

Рефат Чубаров: у квітні до Криму приїдуть російські провокатори

0

Кримський півострів сьогодні дедалі частіше порівнюють із сумнозвісним Косовом. Після бійки так званих “скінхедів” з татарськими молодиками порівняння з бунтівною югославською провінцією просяться самі. Наскільки ситуація є небезпечною і які сили зацікавлені у роздмухуванні конфлікту, а також чи прагнуть татари створити власну воєнізовану організацію і про що домовилися лідери кримськотатарського Меджлісу з президентом Кучмою, розповідає народний депутат, заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров.

- Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася сьогодні в Криму?

- Час від часу в Криму відбувається певне напруження, але завжди це було напруження між репатріантами і владою. У той же час останні події: спроба штурму приміщення міліції в Судаку, інцидент з журналістами, який стався у Сімеїзі, і ситуація 23 березня, коли молоді люди побили один одного, – усе це ми оцінюємо як створення “точкових” ударів для того, щоб перевести ці інциденти чи напруження, яке є між людьми і владою, у сферу міжетнічних відносин. На відміну від своїх опонентів, не можу оцінювати недавні події як конфлікти, які відбулися в міжетнічній сфері. Водночас прослідковуються спроби перевести інциденти, які відбулися в Криму, в міжетнічну сферу.

- Нещодавно у вас та голови Меджлісу Мустафи Джемільова відбулася зустріч з президентом. Про що на ній ішлося?

- У першу чергу ми говорили про найактуальніші для людей проблеми: земля, проблеми правового врегулювання питань, пов’язаних з відновленням прав людей, які повернулися в Україну. Ще немає закону, який би регулював усі ці питання, але президент запевнив, що Адміністрація президента буде сприяти його проходженню. Ми говорили про проблеми з освітніми програмами та проведенням заходів до 60-ої річниці депортації кримських татар.

- Буквально після вашої зустрічі з президентом у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Леонід Кучма запропонував вам та Мустафі Джемільову перейти до більшості. Таким чином, нібито ваша співпраця з президентом покращиться. Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію.

- Я знайомий з такими повідомленнями, особливо в інтернет-просторі. Я хочу рішуче це відкинути. Президент не зробив жодного натяку на такий підхід. Він погодився з моїм твердженням про те, що варто зупинити будь-які спроби з боку кримських чиновників і деяких кримських політиків лобіювати партійні інтереси. Ми навели приклади, коли деякі високопосадовці розглядають кримських татар лише крізь призму власної партійності. Ми погодилися, що працювати з такими чиновниками легше, коли вони бачать, що йде постійний діалог (з президентом). І коли ми сказали, що, на жаль, останні півтора року такого діалогу не було, він був перерваний, то президент назвав причини призупинення. Але вони не лежать у політичній площині і не пов’язані з тим, що я і пан Мустафа Джемільов належимо до опозиції.

- Чи пообіцяв президент татарам землю? Власне через неї і розгорівся конфлікт у Криму?

Дійсно, земля – одна з найважчих проблем. Ми говорили про те, що не завжди добра воля президента знаходить вирішення у конкретних виглядах. Увесь час знаходиться дуже багато чинників, які не дають можливості розв’язати проблему, або знаходяться люди, які ще більше ускладнюють ситуацію.

Щодо конкретики, то ми домовилися щодо земель, які входять до об’єднання “Масандра”, правовий статус якого регулюється Указами президента. Керівництво “Масандри” погодилося з тим, що на їхній території є землі, які ніколи не будуть освоюватися під господарчу діяльність, і особливо під виноградарство. Вони висловили згоду передати їх для користування репатріантів. Президент погодився підписати відповідний указ щодо вилучення тієї частини земель, які “Масандра” може вивести зі своєї господарської діяльності. Ми також попросили президента натиснути на місцеву владу, щоб вони прискорили реалізацію тих домовленостей, яких уже вдалося досягнути між кримськими татарами і місцевою владою.

- Останні події в Криму змусили говорити, що на півострові неспокійно. Хто дестабілізує ситуацію?

- З моєї точки зору, на ускладнення, чи на створення “невеличкого вибуху” в Криму спрямовані зусилля тих політичних сил, які прагнуть пройти до влади під гаслом “сильної руки”.

- Це внутрішні сили?

- Внутрішні, але вони при цьому використовують зовнішні можливості. Ми маємо дані, що і в квітні, і в травні до Криму заїжджатимуть деякі групи молодиків з Росії. Їхнє завдання – спровокувати бійки з молодими кримськими татарами.

На цьому грунті планується здійснити комплексні заходи щодо наведення порядку в автономії силами правоохоронних органів. Треба сказати, що після подій 23 березня з’явилася заява Леоніда Грача, у якій вимагалося зупинити дію Конституції Криму і негайно ввести надзвичайний стан на півострові. Цікаво, що вже через годину після виходу цієї заяви її відкликав прес-секретар Грача і в іншому варіанті заяви цього пункту вже не було. Багато кримських аналітиків вважають, що таким чином Грач проколовся – він зарано запустив той сценарій, який мав би запуститися пізніше, якщо б події стали резонанснішими.

- Російських молодиків до Криму запрошують українські політики?

- Тут пересікаються інтереси різних сил. Хтось недолюблює кримський уряд і прагне змістити Куніцина. Є такі політики, в тому числі і в українському парламенті, – вони в цій ситуації хочуть вирішити таке завдання. Хтось хоче повернутися до Криму на білому коні - це Грач. Він прагне такої ситуації, розв’язання якої потребувало б лише його. Деякі російські сили незадоволені, бо в Україні немає таких проблем, як у них, зокрема з Чечнею. Є ще також боротьба курортів.

Слід зауважити, що багато бруду російська преса почала зливати, нагнітаючи ситуацію, саме перед курортним сезоном на півострові. У цій ситуації варто зазначити, що брудні технології реалізуються через деяких українських політиків, таких як пан Грач. Російська преса, як правило, посилається на Грача. Тут, з його уст, і “ваххабіти” і “чеченські бойовики”, тут і “десятки тисяч татарських аскерів”. І жодне з його тверджень, після моїх запитів до СБУ, не підтверджувалося. Тобто сьогодні ми бачимо зовнішній чинник. Цей рік для України є виборчим. І ми б дуже не хотіли, щоб цю ситуацію в Криму використали політтехнологи.

- Чи можемо ми казати, що серед політичних сил, зацікавлених у розхитуванні ситуації в Криму, є партія голови Адміністрації президента?

- Я не можу так твердити, у мене немає прямих доказів. Але під час розмови з президентом (у ній брав участь і глава президентської адміністрації) я довів думку про те, що серед журналістів і експертів є усталена думка, що Грач отримує підтримку з боку адміністрації. Мені відповіли, що це не так. Тоді я запропонував висловити таку думку пресі, щоб закінчити усілякі спекуляції.

- Я особисто досліджував ситуацію в югославському Косові. Перед конфліктом місцеві албанці мали політичну структуру на чолі з Руговою, саме на неї дуже схожий татарський Меджліс. І ще в албанців була воєнізована організація на чолі з Хошімом Тачі, пізніше визнана терористичною. Чи може аналогічна організація з’явитися в Криму?

- На заяви деяких кримських політиків про те, що ситуація була спокійною і от “вибухнуло”, я кажу, ні. Не варто забувати про недавні події, коли до Криму звозили зовні сили для вирішення певних політичних завдань. Наприклад, коли в листопаді до півострова приїхав Ющенко, тоді завезли на двох автобусах молодиків з Миколаєва. Опікувався їхнім приїздом один із заступників голови Ради міністрів Криму. Ще один випадок трапився в Сімеїзі, куди із Запоріжжя привезли до сотні козаків на чолі з отаманом Панченком (до речі, нещодавно він перебував за гратами). Саме це є тенденції, що можуть призвести до неконтрольованості. Але я виключаю будь-яку можливість створення за своєї ініціативою з боку кримських татар якихось формувань, які можна було б називати воєнізованими. Я виключаю, що взагалі створиться така ситуація, що кримські татари змушені будуть дійти до цього, оскільки в нашій державі достатньо сил, щоб цього не допустити.

- Чи контролює повністю Меджліс кримськотатарського народу ситуацію на півострові?

- Меджліс настільки може контролювати ситуацію серед кримських татар, наскільки є його рівень авторитету. Або, по-іншому, кримські татари настільки виконуватимуть рекомендації Меджлісу, наскільки вважатимуть його авторитетним. На сьогодні цей рівень авторитету достатньо високий, щоб більшість кримських татар виходила з тих рішень, які приймає Меджліс. У той же час будь-які провокації, які виникають з боку окремих кримських татар, перекладати на Меджліс було б невірно. Хоча є пропозиція включити до Ради (з питань кримських татар) при президентові не лише членів Меджлісу, але й інших достойних кримських татар. Ми не заперечуємо, що серед кримських татар є багато достойних людей, але Меджліс - структура виборна, тому будь-кого з-поза меж Меджлісу до Ради ми не приймемо. Якщо таке буде, то просто не буде Ради представників кримськотатарського народу у вигляді Меджлісу. Я знаю, що зараз готується Указ президента щодо внесення змін у склад Ради представників, але сподіваюся, що її не змінюватимуть.

Розмовляв Святослав Цеголко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus