УКРАЇНА

05:38

23.11

Пропонується створення спеціального фонду для підтримки кінематографії, який наповнюватиметься відразу з декількох джерел

Пропонується створення спеціального фонду для підтримки кінематографії, який наповнюватиметься відразу з декількох джерел

Мінкульт підіграв телевізійникам

0

Телесеріали вперше потрапили в список претендентів на державні інвестиції

Минулого тижня представники Мінкульту, Держкіно, а також найбільших приватних телеканалів і телестудій презентували нову концепцію державної підтримки національного кіно-­ і телевиробництва. Вона викладена в законопроекті, який, як запевняють в Мінкульті, буде внесено до парламенту до кінця літа. З нової концепції зникла пропозиція ввести додатковий податок на послуги телеком­операторів, кінотеатрів і телемовників на фінансування українських фільмів, яка обговорювалася раніше. Нагадаємо, що автори аналогічного документа, депутати Микола Княжицький і Сергій Тарута, пропонували стягувати від 2% до 50% розміру мінімальної зарплати за одну хвилину фільму/серіалу, залежно від його країни­виробника. Перспектива платити по 50–70 тис. грн. за показ російських фільмів телеканали, м’яко кажучи, жахала. Саме вони запропонували свій варіант міністру, який той, як подейкують, підтримав хоч і не відразу, але майже без купюр.

КОНЦЕПЦІЯ ЗМІНИЛАСЬ

Новий проект співзвучний інтересам каналів «великої шістки» і продакшн­-студій. Пропонується створення спеціального фонду для підтримки кінематографії, який наповнюватиметься відразу з декількох джерел. По­перше, з державного бюджету — не менше 0,1% від витрат загального фонду держбюджету за попередній рік. Враховуючи показники поточного фінплану країни, цей складе майже 530 млн. грн. порівняно з нинішніми 66,8 млн. грн. По­друге, на поповнення фонду спрямовуватимуться відрахування від діяльності державних лотерей, частина коштів від сплати акцизів, збори за прокат фільмів, знятих за державні кошти, а також меценатська допомога.

Законопроект також визначає, хто і як отримуватиме кошти на українські фільми та серіали. Частина стрічок, як зараз, забезпечуватиметься держзамовленням на 100%. Це дитячі, просвітницькі, документальні, анімаційні та дебютні роботи. Ще частина проектів зможе претендувати на 80% казенних грошей (зараз частка держави у фінансовій підтримці виробництва фільму не перевищує 50%). Інновацією є також включення серіалів у список претендентів на держінвестиції. Вони зможуть отримувати до 50% загального кошторису проектів.

Проте критерії відбору фільмів і серіалів як «національних продуктів», що претендують на держфінансування, в документі практично не позначені. Згідно з законопроектом, передбачається, що відбір проводитиметься за «бальною системою», яка затверджується Кабміном окремо. Невідомо, чи буде вона аналогом бальної оцінки, запропонованої, наприклад, в Європейській конвенції про спільне кінематографічне виробництво для визначення «європейськості» творів, або ж чиновники спробують вигадати чергове ноу­хау, як у випадку з системою оцінки стрічок, вироблених країною­агресором і заборонених до показу з 4 червня. Ці критерії — універсальні й зрозумілі — досі не сформульовано. І юридичні відділи телеканалів цим користуються задля власної вигоди.

Беручи законопроект без уточнення хоча б ключових принципів бального механізму визнання аудіовізуального продукту «національним», парламентарії ризикують наступити на ті ж граблі, що і з забороною російських картин. Адже те, що чітко і ясно не викладено в тілі законопроекту, швидше за все, згодом стане предметом торгу між чиновниками та учасниками ринку.

ВРЯТУВАТИ ПРОДАКШН

Варто відзначити, що державної підтримки продакшена телеканали сьогодні потребують як ніколи раніше. Через заборону демонстрації левової частки російських телепроектів бібліотеки окремих каналів схудли вдвічі. Частка українських серіалів в ефірі каналів «великої шістки» не перевищує 8%. Навіть якщо вважати «нашими» телеепопеї, зняті у співпраці з російськими, білоруськими і казахськими компаніями, цей показник становить не більше 16%. У той же час частка серіального контенту з РФ становить 55%.

Канали працюють над заповненням лакун, що утворилися, за рахунок запуску власних проектів. Але в сформованих обставинах великі шанси, що їм доведеться працювати на кількість, а не на якість. Раніше в більшості випадків українські продюсери розраховували на продаж свого продукту в РФ. Це закладалося при плануванні кошторису виробництва серіалу або телефільму. Сьогодні сподіватися на подібні продажу зі стовідсотковою впевненістю неможливо.

Крім цього, через загальну економічну ситуацію в країні у мовців різко скоротилися доходи від реалізації реклами. Обсяги, скажімо, ринку телереклами та спонсорства за результатами 2013 року склали близько 5 млрд. грн., що було тоді еквівалентним $625 млн. Аналогічний показник в 2014 році трохи не дотягнув до 4 млрд. грн., що в доларах за середньозваженим річним курсом дорівнювало майже $450 млн. У нинішньому році, за прогнозами Всеукраїнської рекламної коаліції, телеканали зможуть в кращому випадку повторити торішній результат у гривні, що в доларах складе менше $200 млн.

Такий стан справ, з одного боку, говорить про те, що державі, якщо вона хоче зберегти національний кіно-­ і телепродакшн, потрібно терміново вживати заходів. Але з іншого, розраховувати на наповнення фонду за рахунок реалізації майнових прав на проекти, зняті за казенні гроші, в найближчі п’ять років явно не варто. А чи дозволить Мінфін видавати необхідні продакшенами суми з казни, якщо від продажу їхніх фільмів в фонд не надходитимуть гроші, питання риторичне.

ЗАКОРДОН НЕ ДОПОМОЖЕ

Вирішувати цю проблему телевізійники пропонують за угорською та чеською схемою державної підтримки кінематографа. Суть її у тому, що держава повертає іноземним студіям, чиї команди приїжджають в Україну на зйомки, частину витрат на виробництво фільмів (до 25% — знімальним групам, а іноземним акторам — до 10% від суми їхніх гонорарів). Умова для отримання таких компенсацій одна — велика частина знімального процесу організовується в Україні. За задумом авторів, це має не тільки залучати інвестиції в країну, а й створювати стимули для розвитку сфери послуг, причому пов’язаних не тільки зі знімальним процесом. Україну відвідуватиме більше іноземців, а значить, збільшиться виручка готелів, кафе тощо. Крім того, українські ландшафти отримають рекламу за кордоном, що приверне нових туристів.

За оцінкою самих телевізійників, у разі прийняття податкових пільг, вже через рік­-два українські компанії зможуть заробляти на послугах у сфері медіа­виробництва $100–200 млн. Однак результативність угорської схеми навряд чи вразить наше міністерство фінансів — за деякими даними, кожен форинт, виплачений Угорщиною як компенсація іноземним знімальним групам, приніс місцевій економіці 1,25 форинта. Чи буде готова держава, що знаходиться на краю дефолту, оплачувати частину гонорарів іноземним акторам в обмін на гіпотетичну вигоду місцевим підприємцям? У кращому випадку, над цією ідеєю в Мінфіні добродушно посміються.

Фото: PHL

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus