УКРАЇНА

22:08

18.01

матеріали по темі:

Влада

УМВС у Київській області Московського Патріархату

0

Останнім часом найрізноманітніші українські міністерства й відомства, а особливо силові, масово почали підписувати з УПЦ Московського Патріархату угоди про співробітництво.

Згідно з ними Церква долучиться до розвитку закладів культури, відомств морального розвитку допризовної молоді, вивчення релігійної ситуації у військах та правоохоронних органах країни тощо.

На хвилі зростання інтересу українського суспільства до релігії може видатися, що нічого страшного в таких угодах немає. Проте виникає закономірне питання: на підставі яких міркувань чиновники обрали саме УПЦ МП? Адже в державі немає положення «про найбільшу (чи державну) Церкву», не кажучи вже про те, що немає й критеріїв, які визначають цю найбільшість чи державність.

За такою логікою можна передбачити, що завтра якийсь міністр обере для підписання угоди про моральне виховання в його відомстві, наприклад, одну із неотечій, а командувач Львівським округом – УГКЦ і т.ін. Якщо ж серйозно, то такий підхід практично виключає аналогічну взаємодію із міністерствами й відомствами інших Церков чи конфесій країни.

І мова йде не лише про «невинні» курси Закону Божого та богослів’я, які вже почали читати у деяких міністерствах. Такі, як річний курс Закону Божого для правоохоронців Волинської області чи викладання основ Православ’я солдатам ужгородського МНС.

“Співробітництво” правоохоронців та пастирів духовних має й інші наслідки. Скажімо, після підписання угод УПЦ МП із прикордонниками та митниками ченці Церкви припинили вивозити валюту з України. Принаймні митники не затримали з того часу жодного клірика. Хоча до цього часу неодноразово пререпинялися спроби вивозу з України крупних сум валюти ченцями цієї Церкви.

Варто зауважити, що центральна структура УПЦ МП – Російська Православна Церква – уклала аналогічні договори із силовими міністерствами Російської Федерації. Таким чином, виникла пікантна ситуація. Клірики УПЦ МП є підпорядкованими Московському Патріарху, повинні виконувати рішення Архиєрейських Соборів Російської ПЦ. Чи зможе священик, ієрархічно підпорядкований патріархові – патріотові іншої держави, який і проповідями, і своєю діяльністю декларує російську національну ідею, виховувати в українських військових український патріотизм?

Не говоримо вже про те, що допуск кліриків Церкви до достовірної інформації про стан релігійної ситуації в українській пенітенціарній, прикордонній системах, у внутрішніх військах і службі безпеки відверто «перекачує» інформацію із Києва в Москву по «церковному» каналу. Напевно, зайве пояснювати, що ця інформація має бути державною таємницею.

Не варто забувати, що Московський патріарх в сучасній Росії де-факто входить до владної структури Росії. А тому його візити нагадують, швидше, державні, а не пастирські. Високі міжнародні трибуни клірики Російської ПЦ використовують для проголошення тих ідей, які йдуть в руслі офіційної політики Росії. Навіть більше - тих ідей, які з тих чи інших причин не можуть бути висловлені з державних трибун.

Тому не дивно, що коло інтересів РПЦ далеко виходить за питання суто церковні. А це: проблеми врегулювання Югославської кризи; турбота про долю росіян за кордонами Росії; налагодження стосунків Росії з комуністичним Китаєм; переговори з головою організації культури й ісламських зв’язків Ісламської Республіки Іран; зустрічі з лідерами країн СНД тощо. Закордонні представництва РПЦ нині настільки відкрито і тісно співпрацюють з дипломатичними представництвами Росії у зовнішньополітичній галузі (спільні акції щодо російської діаспори, узгодження і підготовка державних візитів тощо), що храм РПЦ за кордоном вже сприймається, як представництво Російської Федерації.

Розвідки багатьох країн витрачають значні кошти, щоб мати інформацію про реальний стан у війську чи силових структурах сусідів. Російська розвідка на Україні може зекономити. Вистачить роздати ордени (ох, ці мідні труби!). Ордени, до речі, специфічні: «за особливі заслуги перед Росією».

Тут варто згадати митрополита Володимира (Сабодана) (російська премія фонду Андрія Первозванного “за діяльність із згуртування братських російського і українського народів”), організатора скандального харківського Собору митрополита Никодима (Руснака) (подяка Президента Росії В.Путіна) і ще десятки кліриків УПЦ МП, яких нагороджують під час візитів російських чиновників. Причому чим більше антиукраїнських виступів в арсеналі клірика, тим більше шансів отримати черговий російський (і навіть український!) орден. Митрополит Одеський Агафангел чудовий тому приклад.

Не забувають у Білокам’яній і своїх вірних неофітів, серед яких виділимо главу Київської обласної держадміністрації Анатолія Засуху (орден преподобного Сергія Радонежського І ступеня) та його дружину Тетяну Засуху (орден святої рівноапостольної Ольги II ступеня), яких патріарх Московський нагородив «за діяльність на благо Російської ПЦ». Патріарх зазначив, що навколо Києва немає особливих проблем для Московської Церкви, що є заслугою глави Київської обладміністрації.

Голову синодального відділу УПЦ МП із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України архиєпископа Львівського і Галицького Августина (Маркевича) одним з перших кліриків патріархату (раніше навіть від Московського патріарха) нагородили орденом св. Андрія Первозванного, який, повторимося, дається лише «за особливі заслуги» перед Росією.

Активності владики можна лише позаздрити. Він встигає по кілька разів на місяць брати участь у найрізноманітніших нарадах та конференціях керівників органів і установ кримінально-виконавчої системи України, зустрічається із командувачами військових корпусів, відвідує Держкордон України, Департамент України з питань виконання покарань, Міністерство внутрішніх справ тощо. Тобто інформація «знімається» із перших вуст... Навіть на військовий парад до Дня незалежності України наші вояки не можуть вийти без «батьківського слова» і окроплення водою владики Августина.

Відтак стає зрозумілим, чому УПЦ МП активно добивається запровадження капеланства у Збройних Силах України. Ми не будемо детальніше зупинятися на цій великій, складній та болючій темі. Вона потребує розв’язання на основі виваженої державної політики. Мусимо лише констатувати, що позиція керівництва Української держави і надалі дозволяє УПЦ МП домінувати у «військових» питаннях. Так, командувач ВМС України адмірал Ігор Князь, звертаючись до кліриків УПЦ МП, нещодавно зазначив, що «молоді військово-морські сили нашої держави проходять складний шлях становлення, і нам дуже важлива підтримка Церкви».

Олекса Сон

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus