УКРАЇНА

11:06

24.05

Влада

Наївний Шредер вирішив-собі, що зупинить Кирпу

0

Допоки в Україні занепокоєні тим, кому дістанеться головний приз року, Київ мало хвилює, як його позиція з такого незначного приводу сприйматиметься в Європі і світі

Будівництво каналу на Дунаї знову стало приводом для критики дій України з-за кордону. Німецький канцлер Герхард Шредер, що перебуває з офіційним візитом у Румунії, звинуватив Київ у безвідповідальності, оскільки Україна наважилася на будівництво каналу «Дунай - Чорне море» без проведення відповідної міжнародної екологічної експертизи.

Утім, таку заяву можна розглядати як жест увічливості, що разом з обіцянкою закінчити перемовини про вступ до ЄС уже до кінця цього року, зробив пан Шредер румунам. Виголошувати красиві заяви - цілком у дусі німецького канцлера. Пригадуєте, під час візиту до Києва у грудні 2001 р., після скандалу з плівками Мельниченка, заявив, що ЄС має визначитися з тимчасовими рамками надання Україні статусу асоційованого члена, тим самим, зробивши моральну підтримку українському керівництву.

Саме Румунія найбільше активно виступає проти будівництва українського «вікна» у Чорне море через Дунай, побоюючись втрати монополію над дунайським вантажопотоком. Сьогодні велика його частина припадає на Румунію, що має у своєму розпорядженні 3 судноплавних канали, тоді як частка практично безканальної України становить всього 1-2%. А за можливість виходу з Дунаю в Чорне море українська держава платить сусідці близько $ 1 млн. за рік.

Після пуску до ладу каналу, що призначено на 1 вересня, ситуація зміниться докорінно. Київ зможе перевести на себе близько 60% вантажопотоку. Крім того, перед Україною відкривається перспектива стати учасником запропонованого Росією Євросоюзу міжнародного транспортного коридору «Волга-Дон-Дунай» з виходом на морські лінії Каспію, що дасть змогу перевозити до 15 млн. тонн вантажів.

Утім, суперечки навколо будівництва дунайського каналу тривають вже не один рік. Про необхідність побудувати канал замислювалися ще в часи Радянського Союзу - наприкінці 60-х років минулого сторіччя. Але запропоновані варіанти так і не були схвалені. Минуло піввіку, у липні 2001 р. Міністерство транспорту затвердило план першочергових заходів для створення маршруту «Дунай-Чорне море» в українській частині дельти Дунаю.

Два роки потому, у червні 2003 р., президент України підписав указ, яким схвалив рішення Ради національної безпеки й оборони України про будівництво судноплавного шляху «Дунай-Чорне море». У жовтні цього ж року Кабмін затвердив план будівництва, вибравши із запропонованих варіантів маршрут через устя Швидке – частину Дунайського біосферного заповідника, що входить до світової мережі біосферних резервів ЮНЕСКО.

Таке рішення викликало рішучий протест і з боку вчених, і від захисників навколишнього середовища, котрі заявили, що будівництво завдасть непоправної шкоди заповідникові. З аналогічними звинуваченнями на адресу української сторони виступили і представники міжнародних екологічних організацій – «Грінпіса» і Фонду захисту дикої природи. Однак спроби екологів відстояти свої позиції в суді не дали доброго результату.

З 11 травня 2004 р., коли стартувало будівництво каналу, Румунія почала більш активно виявляти своє невдоволення діями України. Небавом до неї приєдналася і Європейська комісія, яка закликала зупинити будівництво каналу. Натомість український МЗС виступив із заявою, що канал не будується, а відновлюється, оскільки судноплавство по ньому здійснювалося до 50-х років минулого сторіччя. Своєю чергою Міністерство транспорту України запевняє, що маршрут через устя Швидке є найбільш виправданим і вигідним з можливих варіантом, і має наміри дотримуватися твердих правил під час будівництва й експлуатації каналу.

У відомстві Георгія Кірпи також прогнозують, що новий канал створить понад 4 млн. робочих місць і дозволить збільшити вантажообіг українських дунайських портів до 2 млн. тонн за рік, а сам проект, вартістю 129 млн. грн., має окупитися за 9 років. Утім, за рахунок низьких тарифів, що нижчі від румунських утричі, транспортники сподіваються збільшити і повернути витрачені гроші достроково.

Можливо, за інших обставин суперечка навколо будівництва каналу і стала би головною темою в зовнішньополітичних відносинах України і перетворилася в топ-новину, що хвилює суспільство і сусідів. Тоді б, поступаючись зовнішньому тискові і вимогам громадськості, українському урядові довелося заморозити або відкласти будівництво до узгодження позицій усіх зацікавлених сторін. Але сьогодні, коли в Україні куди більше стурбовані тим, кому дістанеться головний приз року – перемога на президентських виборах, Київ мало хвилює, як його позиція з настільки незначного питання сприйматиметься в Європі і світі.

Більш того, якщо розглядати інцидент навколо каналу в більш широкому контексті – на тлі зростання напруженості в Придністров’ї і загрози початку збройного конфлікту між Південною Осетією і Грузією, що викликають серйозне занепокоєння у міжнародного співтовариства, то в нього немає жодних шансів на те, щоб стати предметом серйозних обговорень на високому рівні. І якщо не до Дня незалежності, як планувалося раніше, то протягом найближчих місяців будівництво все-таки буде завершене, і тільки результати використання каналу покажуть, наскільки вірними були застереження екологів і розрахунки Мінтрансу.

Олена Остроумова

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus