УКРАЇНА

14:40

23.01

матеріали по темі:

Влада

Основний електорат молодіжних партій — бабусі, що сидять вечорами біля під’їздів

0

Студент не голосує не тому, що думає, що без нього обійдеться. А тому, що учора ввечері за 20 гривень він обійшов 8 під’їздів, агітуючи за кандидата від влади, позавчора — те саме, але за кандидата від опозиції.

Останнім часом доводиться багато читати і виступати на предмет особливостей участі молоді в політичному житті країни. Воно і зрозуміло — вибори...

Однак особливостей тут немає і бути не може. Особливість полягає лише в тому, що молодь — це основна тяглова сила будь-яких виборів. Причому про її доленосну роль як виборця вмить усі забувають, зате згадують, що за 20 гривень студент годину постоїть у пікеті, розклеїть сотню-півтори листівок, обійде як агітатор 8 під’їздів.

Усе – далі особливості закінчуються.

Молодий виборець — це такий самий виборець, як і пенсіонер — зі своїми поглядами на життя, претензіями, сформованим світоглядом, а часом і зі стабільною заробітною платою. Так у чому ж тут різниця? Хотів би я побачити молодого водія таксі, який дивився б на проблему росту цін на бензин інакше, ніж його старший колега...

Я згоден з тезою про те, що молодь не можна змусити правильно проголосувати. Не можна її ні умовити, ні зацікавити. Молоді люди так само, як і їхні батьки, роблять свій вибір — УСВІДОМЛЕНО, попередньо зваживши всі «за» і «проти». Причому свідомість молодіжного електорату також заслуговує на окрему увагу: одним підняттям стипендії на 30% влада не зможе привести його до виборчих урн. Тоді як багато пенсіонерів відчують себе зобов’язаними тому кандидатові, котрий довів свою спроможність і реально поліпшив їхні побутові умови.

Так, нам відомі приклади, коли ректорат, певним чином використовуючи свій вплив, приводить студентів на дільниці (особливо це стосується військових ВУЗів). Однак жодним таким важелем не можна впливати на результати голосування.

Міф про молодіжні організації

Створення різного роду передвиборних об’єднань молодіжних організацій під одного з кандидатів — ефективно, насамперед, у сфері ПР. Телеглядачеві демонструють монолітність елітної підтримки одного з кандидатів. Однак такі організації зовсім не гарантують серйозної електоральної підтримки претендентові. Максимум, що вони можуть обіцяти — привести на дільниці членів своїх організацій. Однак навіть результати їхнього волевиявлення лідери молодіжних громадських організацій гарантувати не можуть. І в цьому принадність громадських організацій. Візьмемо, приміром, «молодих підприємців». Якщо вони голосуватимуть за певного кандидата, то не тому, що так вирішила головна рада організації молодих підприємців, а тому, що цей кандидат, приміром, зміг понизити податковий прес на його підприємство.

Однак біда всіх цих союзів і асоціацій у тому, що вони реально не відбивають інтересів тих соціальних класів і підкласів, інтереси яких (відповідно до статутних документів) вони беруться захищати.

Міф про молодіжний електорат

Я як один із лідерів партії, що декларує свою молодіжну спрямованість, можу з упевненістю сказати — електорат нашої партії, так само як і інших молодіжних політичних організацій - не тільки молодь, але і наші батьки, бабусі, які вечорами обговорюють наші, молодіжні, вдачі. Тому проведення численних концертів, дискотек, фестивалів у контексті виборчої кампанії — не зовсім ефективний спосіб вкладення грошей. Ні, певний результат досягнутий буде, але ККД цих зусиль украй низький.

Молодіжний електорат адекватно реагуватиме, насамперед, на прагматичні тези: розв’язання питань молодіжного будівництва, кредити на навчання, молодіжна зайнятість, розширення спектру освітніх послуг і т.д.

Міф про пасивність молодіжного електорату

Цей міф, насамперед, був розвинутий у силу того, що саме молодь «наосліп» і «по-чорному» використовувалася під час виборчих кампаній. Звідси і пасивність. Студент не голосує не тому, що думає, що без нього обійдеться. А тому, що учора ввечері за 20 гривень він обійшов 8 під’їздів, агітуючи за кандидата від влади, позавчора — те саме, але за кандидата від опозиції. У результаті він не вірить ні тому, ні іншому. Відповідно, у нього, як у найбільш АКТИВНОГО представника суспільства, виникає проблема відсутності вибору.

Найяскравіший доказ усього цього — революційні події в Європі кінця 60-х, оксамитова революція в Чехословаччині кінця 80-х, «студентська революція» в 90-му в Україні, участь молоді в «революції троянд» у Грузії. І таких прикладів — маса.

І про мораль. Ні, мова не піде про моральність у політиці, про цензуру на телеекранах. Мораль усієї цієї статті така: молодь - це найактивніша частина суспільства, фундамент усіх подальших позитивних змін у суспільстві. І для того, щоб очікувати від неї виборчої активності, необхідно розібратися в її проблемах, претензіях, інтересах.

Ігор Пасивенко, голова Київської міської організації партії «Молода Україна»

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні

Регіони

Харків

Одеса

Одесса

Мальчик, которого вместе с мамой и сестрой поджег отец, скончался

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus