УКРАЇНА

23:24

30.03

Влада

Степан Гавриш: із тіні на місце під сонцем?

0

Факт залишається фактом – він та людина, від якої дуже сильно залежить президентство Віктора Януковича.

Хто такий Степан Гавриш – людина, що завжди працює на українську державу? Якою є його справжня роль у системі владних відносин, вибудованій Президентом Л.Кучмою, і в системі, що її ще належить вибудовувати Президенту В.Януковичу (у випадку його обрання, звичайно)? І, до речі, що він робитиме, якщо обрання все-таки не відбудеться – тобто відбудеться, але не того претендента?

Сьогодні Степан Богданович головною своєю функцією вважає представлення в ЦВК кандидата В.Януковича. Заради цього він відходить від роботи у фракції «Демініціативи – Народовладдя» і відсуває на другий план координування парламентської більшості. Відкладає він навіть будівництво власної партії, з весни обіцяної журналістам і політикам. Що ж спонукало С.Гавриша у його досить дивному на думку спостерігачів виборі пріоритетів – професійних і політичних?

Можливо, дійсно любов до професії юриста – адже він і справді фахівець надзвичайно високого рівня. Однак чи варто тільки заради цього погоджуватися на, говорімо відверто, не найвигіднішу посаду в штабі єдиного кандидата? (Більше того, з чуток, навіть відмовлятися від посади керівника цього штабу на користь Сергія Тігіпка). Чому було так важливо, щоб саме ця людина контролювала ситуацію з центвиборчкомом?

Ні для кого вже не секрет, що прем’єр-міністр В.Янукович – украй жорсткий керівник. На цьому будувалася його політична кар’єра, на цьому ж заснована його передвиборна кампанія. Можливо, у цьому полягає причина таких довгих коливань Президента Л.Кучми з призначенням його «офіційним» наступником. І, безумовно, з цього виходять представники впливових економічних груп, наполягаючи на прийнятті політичної реформи (що, імовірно, все ж таки станеться у вересні). Ця твердість не може не позначитися на формі і методах передвиборної боротьби В.Януковича за посаду Президента – незважаючи на професіоналізм найнятих команд політтехнологів та на досвід успішного проведення «м’яких» кампаній голови штабу С.Тігіпка.

Сергій Леонідович може скільки завгодно заявляти, що зробить усе, щоб кампанія В.Януковича не була проти когось, і буде тільки чесно показувати плюси. Набагато точніше істину відбивають слова Сергія Ларіна, одного з творців Партії регіонів, сказані ним щодо методів створення партії: «ми намагалися не допускати перегинів, однак варто враховувати той факт, що в нас майже не було часу». Часу на успішну президентську кампанію також залишилося небагато. Значить, без перегинів не минеться.

Проте Президентські вибори повинні бути чесними і відкритими. І принаймні строго (наскільки це можливо) відповідати українському законодавству. Оскільки головним арбітром у питаннях законності в ході кампанії виступатиме все-таки ЦВК – саме з нею не повинно виникнути навіть тіні непорозуміння.

Ось у такий спосіб і з’ясовується, що посада представника у Центвиборчкомі і є найважливішою і головною в штабі В.Януковича. І точно важливішою за посаду голови штабу. Тому що Сергій Леонідович може працювати краще або гірше, до його рекомендацій прем’єр-кандидат може прислухатися, а може й ні – ресурс, що стоїть за В.Януковичем, досить потужний, аби згладжувати всі нерівності у боротьбі за голоси виборців. А от забезпечення настільки ж рівної кампанії в юридичному плані практично цілком залежить від професійної віртуозності Степана Богдановича.

Центвиборчком повинен мати можливість ставити роботу штабу В.Януковича і його самого як кандидата за приклад і іншим кандидатам, і міжнародному співтовариству, яке пильно спостерігає за виборами. Усе мусить бути юридично бездоганно. Саме це, а не просто оперативне вирішення можливих проблем і локальних конфліктів є завданням представника штабу прем’єра в ЦВК. Причому навіть не завдання-максимум – завдання-оптимум. Так мусить бути, і годі. Виправдання ніхто не слухатиме.

Саме в такий спосіб Степан Гавриш стає головною фігурою після самого кандидата у виборчій кампанії В.Януковича. Він повинен утримувати в законних рамках надмірний запал технологів і членів команди, забезпечувати кампанії правову «зелену хвилю», а то й швиденько малювати п’яту смугу руху, щоб узаконити маневр раптового обгону-повороту. Що б не робив В.Янукович як кандидат на посаду Президента, з чим не заходжувався б його штаб – все повинно бути цілковито в рамках законодавства.

Оскільки політичні реалії є такими, що скоріше закон будуть підганяти під потреби і несподівані технологічні виверти кампанії, а не навпаки, – завдання перед С.Гавришем стоїть феноменально складне. Мабуть, з ним, крім нього, справився б тільки «перший юрист України» - В.Медведчук. Але оскільки в нього свої завдання і свої обмеження – так склалося, що С.Гавриш завдяки своїм талантам стриманого політика і високопрофесійного юриста виходить на головні ролі в країні. На це поки мало хто звернув увагу. Але факт залишається фактом – він та людина, від якої залежить президентство В.Януковича.

Від Степана Гавриша залежить, чи визнають результати виборів міжнародні спостерігачі, чи буде перемога В.Януковича легітимною з погляду міжнародного співтовариства. Зрештою, усі представники цього співтовариства в один голос заявили, що їм не важливо, хто переможе, – важливо, як це буде зроблено. Важлива для них процедура. Тобто як спрацює Степан Гавриш на забезпеченні цієї процедури – її законності і погодженості з усіма вимогами демократії, тобто в даному випадку ЦВК.

Але з огляду на важливість цього завдання навряд чи буде відкинуто іншу мету: С.Гавриш, здається, таки створить до осені свою партію. Так, вона буде спочатку лише одним з багатьох «кошиків» команди теперішнього Президента України – нарівні з «Єдиною Україною» Богдана Губського, «Відродженням» Георгія Кірпи, можливо, і ще якимись проектами. Адже незалежно від того, хто стане третім Президентом України, сили, що сьогодні представляють владу, змушені будуть завоювати відповідне до своїх можливостей місце в парламенті п’ятого скликання. Для цього їм знадобиться певна організаційна, ідеологічна, технологічна платформа.

У цій ситуації С.Гавриш і його партійний проект виступлять у ролі претендентів на роль післявиборного притулку і способу подальшої політичної реалізації «з чистого аркуша» людей з команди Президента Л.Кучми. Зважаючи на те, що Степан Гавриш останнім часом розкривається як досить успішний політик, варто чекати, що його партія і справді буде найліпшою можливістю для продовження владної кар’єри соратників другого Президента України. У всякому разі, поки для цього є всі передумови.

Ігор Марко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus