УКРАЇНА

21:39

25.07

Влада

Випробування Придністров‘ям

0

Як виявилося, ніхто з кандидатів в Президенти насправді не готовий захищати інтереси країни, вважаючи за краще роздавати обіцянки

Домігшись від Придністров‘я розблокування залізниці (що поки не підтверджують українські транспортники), Україна лише частково зняла напруження навколо проблеми, яку доведеться вирішувати найближчим часом.

Молдова, з 1 серпня ввівши економічні санкції проти бунтівної республіки, відмовляється сідати за стіл переговорів і вимагає виконати головну вимогу – відновити роботу молдавських шкіл у Придністров‘ї. Зараз Придністров‘я підраховує збитки, які можуть становити 50-60 млн. доларів на місяць, припинило подачу електроенергії в Молдову і, з метою демонстрації серйозності намірів стояти до останку, оголосило мобілізацію. А Кишинів заявив, що не піде на силове розв‘язання проблеми. Через розпочату економічну війну заблокованими виявилися вантажі, що йдуть в Росію, Україну, Болгарію, Румунію та інші країни.

Існує дві основні версії того, чому питання про школи з другорядного стало пріоритетним у придністровсько-молдавських відносинах. За першою, причиною є призначені на лютий парламентські вибори. У 2001 році теперішній лідер країни Михайло Воронін і його Комуністична партія прийшли до влади завдяки підтримці проросійського і лівого електорату. Однак Воронін не виправдав сподівання своїх виборців: замість поглиблення інтеграції з Росією він поступово схиляється в бік Заходу, свідченням чого стала відмова підписати підготовлений Москвою план врегулювання конфлікту. Тому, у переддень виборів, він прагне здобути підтримку націоналістично налаштованих громадян, виступаючи за територіальну цілісність країни.

Друга версія полягає в тому, що, провокуючи протистояння, Кишинів хоче продемонструвати неможливість вирішити проблему у форматі п’ятірки: Росія, Україна, ОБСЄ і сторони конфлікту. Переконавши в цьому світ, Кишинів зможе прямо звернутися до США і Євросоюзу з проханням взяти активну і особисту участь у розв‘язанні конфлікту. У такому випадку теперішні учасники мирного процесу виявляться на других ролях, а Молдова значно покращить відносини із Заходом, який не визнав Придністров‘я. Наприкінці минулого тижня президент Михайло Воронін висловив невдоволення діями України і Росії як посередників у врегулюванні конфлікту. Вони, на його думку, зайняли позицію спостерігачів і не пропонують нічого конкретного для вирішення проблеми. Тим часом придністровський лідер Ігор Смирнов готовий продовжувати переговори за участю Києва і Москви, які визнають його прагнення до автономії.

Яку б мету не переслідувала Молдова, ідучи на загострення ситуації, Україна виявилася в складному становищі. Вона вкотре не змогла оперативно відреагувати на зміни в сусідній країні і спробувати не допустити початку економічної війни. Про те, що подібні проблеми можуть виникнути, стало відомо ще 21 липня, коли під час чергового раунду переговорів Кишинів, не згодний із закриттям у Придністров‘ї молдавських шкіл, під погрозою введення економічних санкцій вимагав негайно відновити їхню діяльність.

Як і варто було чекати, Тирасполь, який насторожено ставиться до вимог Кишинева, сприйняв це як чергову спробу замаху на свою автономію і відмовився підкоритися. Тільки ввечері 3 серпня, після блокування Придністров‘ям залізничних колій, Україна збагнула, що протистояння шкодить національним інтересам і економіці і запропонувала представникам учасників конфлікту сісти за стіл переговорів, щоб вирішити проблему політичними методами. Крім того, українська влада згадала, що в Молдові проживає близько 200 тис. етнічних українців і ще кілька десятків тисяч у Придністров‘ї, які можуть перетворитися на численні потоки біженців, намагаючись знайти притулок на історичній батьківщині.

Крім того, конфлікт практично проігнорували учасники президентських перегонів. Хоча кожен з кандидатів у президенти обіцяє гарантувати безпеку країни, практично жоден з них не визнав за необхідне якось окреслити свою позицію в цьому питанні і запропонувати свій план вирішення конфлікту, що створює реальну загрозу національній безпеці. Тільки Дмитро Корчинський, котрий бере участь у війні з 1992 року, за кілька днів до загострення ситуації заявив, що другим його кроком на посаді президента країни стане фактичне приєднання Придністров‘я: ліквідація митних постів і кордонів і надання всім українцям, які мешкають там, українського громадянства.

Таким чином, і влада, яка спішно реагує на сусідські безладдя, і кандидати на посаду президента виявилися заскоченими зненацька і не мають ефективного плану розв‘язання придністровського конфлікту, небезпека якого є очевидною. Як виявилося, ніхто з них насправді не готовий захищати інтереси країни і співвітчизників, вважаючи за краще роздавати обіцянки про поліпшення життя простих громадян і вести словесні баталії про те, яким шляхом має йти Україна, та про її місце у світі.

Олена Остроумова

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus