УКРАЇНА

19:10

16.01

матеріали по темі:

Влада

Ченці захоплюють печерні міста

0

В одній зі своїх проповідей Меркурій оголосив анафему... спідній жіночій білизні — тому що про неї не йдеться у священному писанні.

У 1992 році Леонід Кучма видав Указ про повернення церкві її майна, що було реквізовано за роки радянської влади. Після цього в Криму церкві були передані такі історичні пам’ятники як Успенський монастир у Бахчисараї та Інкерманський монастир у Севастополі. Але на цьому церковники не заспокоїлися.

Церква проти вчених

Служителі Господа домоглися дозволу проводити службу в печерному храмі «Трьох вершників», розташованому біля городища Ескі-Кермен. Незважаючи на те, що стараннями співробітників Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (БДІКЗ) вхід у храм було закрито ґратами, щоб зберегти його від усюдисущих вандалів, представники церкви отримали ключі.

Восени 2003 року невідомі ченці захопили Південний монастир на горі Мангуп. Потім настала черга печерного храму Шулдана. У червні цього року церковники окупували історичний комплекс Челтер-Коба. Варто зауважити, що всі ці захоплення проводилися без дозволу влади. При цьому навіть у законно повернутих храмах панує свавілля. В Успенському монастирі було зроблено прибудови без дозволу Республіканського комітету з охорони пам’яток. Фрески, що збереглися з часів середньовіччя, обновили без врахування їхньої унікальності. Старі гробниці були закладені сучасними кладками. До Інкерманського печерного комплексу співробітники Херсонеського музею не можуть потрапити без дозволу єпархії. Були випадки, коли візантінологів, які приїхали для наукових робіт, просто не пускали на територію.

Кілька років тому Херсонес отримав статус державного заповідника. Як відкрито кажуть у наукових колах, це зробили для того, щоб хоч якось захиститися від зазіхань церкви. Не допомогло.

Побожні бахчисарайські міліціонери

Адміністрація Бахчисарайського музею неодноразово зверталася в міліцію в зв’язку з захопленням Південного монастиря на горі Мангуп. Вчені отримали відповідь з підписом начальника Бахчисарайського райвідділу ГУ МВС України в Криму полковника В.П. Давидова. Він зазначає, що «кримінальну справу не можна порушити через відсутність складу злочину». І дружня порада — звертайтеся до суду.

Але дозвольте, як це — немає складу злочину? Захоплено державну власність — ділянку історико-культурної пам’ятки, що належить державі Україні. У цьому разі зовсім не важливо, хто це зробив — монахи, атеїсти чи члени товариства боротьби за права тварин. У держави вкрали землю. Проте міліція не знаходить у цьому нічого протизаконного. Якщо вже бути абсолютно справедливим, кримінальний кодекс тут ні до чого. Правоохоронним органам усього-на-всього треба в адміністративному порядку витурити незваних гостей з території пам’ятки (те ж саме треба зробити і на Шулдані, і на Челтері). Однак нічого такого нема й близько. Перефразовуючи відомий анекдот: або міліція дуже побожна, або акули глухі.

Отож, спеціально для міліції: люди, які захопили Південний монастир, не мають при собі жодних дозвільних документів. Ні Реском з охорони пам’яток, ні Міністерство культури, ні Бахчисарайський заповідник не давали своєї згоди на поселення в печерній церкві невідомих осіб. Так, вони називають себе ченцями. Якщо я завтра назвуся королевою Британії, повірить мені хіба що психіатр. А цим чомусь вірять. Причому на слово. І навіть міліція.

Спадкоємці Візантії

Хто ж незаконно оселився в мангупському храмі? Їхня кількість коливається від 3 до 7 людей — з тих, хто говорить, що вони служителі Божі. Плюс до цього — численні мешканці печер: наркомани, бомжі та інший набрід, що не перший рік незаконно живе на Мангупі та який та сама міліція безрезультатно ганяє останні п’ять-шість років. Словом, усі сірі та вбогі потягнулися до «ченців», що їх охоче пыдгодовують. Отож, класична боротьба за душі. Насправді ця паства дуже сумнівна: хто ці люди, і яке в них минуле - історія наразі замовчує.

Але це ще квіточки.

Очолює чернечу братію такий собі отець Меркурій, якого нам застати не вдалося. Зате вдалося поговорити з послушником Олександром. Він розповів нам, що вони, безумовно, належать до православної церкви (московський патріархат), і благословення ними було отримано від митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря. «Отець Меркурій спеціально їздив за благословенням до владики Лазаря», додав послушник.

При цьому сам митрополит Лазар в інтерв’ю Чорноморській телерадіокомпанії заявив, що свого благословення «ченцям» не давав і тільки збирається відвідати Мангуп, щоб розібратися в ситуації. Однак проти відновлення святої обителі Лазар не заперечує, повідомляє «Чорноморка».

Ось тут і починається найцікавіше. Справа в тім, що останнє богослужіння, яке відбулося в стінах Південного монастиря, правили не пізніше 1475 року. Саме цього року князівство Феодоро, столиця якого була на Мангупі, було розгромлено турками, що вирізали населення міста. Це такою ж мірою стосується Шулданського і Челтерського монастирів. Зазначимо, що велика частина храмів Південно-Західної Таврії належала Константинопольському патріархату. Тому говорити про відновлення «святої обителі» представникам московського патріархату якось не личить. Між візантійськими монастирями і сучасною православною церквою немає жодного логічного зв’язку.

Є ще одна дивна суперечність. Загальновідомо, що ні одна православна громада в Криму не зможе почуватися нормально і вільно, якщо своє добро на її існування не дав Кримський митрополит. А тут прямо під носом у владики невідомі ченці захоплюють пам’ятку археології, та ще таку, що розташована в більш ніж прибутковому туристичному місці. Дивною є й позиція міліції, яка навіть і не думає хоч якось боротися із самозванцями.

Проклинач трусиків

Завідувач кафедрою стародавнього світу та середніх віків ТНУ Олександр Герцен розповів, що в Південному храмі «ченці» спорудили дерев’яні двері, які блокують вхід до монастиря. Таким чином, порушується конституційне право кожної людини на відвідування державної пам’ятки. У колишніх келіях обладнано вікна і двері, складено піч. Фрески, що збереглися з 15 століття, завісили сучасними іконами. У якому зараз стані фрески, учені судити не можуть. Можливо, їх уже не існує. Вигрібну яму для потреб незваних прибульців викопано на місці, де раніше були могили священиків і жителів міста, які загинули під час турецької облоги. Усе це — пряме порушення Закону про охорону культурної спадщини.

«Облаштовуючи» храм, підопічні Меркурія розкрили гробниці, у яких спочивали ченці. Коли Олександр Герцен вказав «ченцям» на те, що вони порушили культурний шар, у відповідь він почув: «Це сміття, а не культурний шар». Ну, звичайно, вони на цьому більше розуміються.

До речі, про культуру. Про рівень освіченості і духовності новоявлених священнослужителів може свідчити такий факт. В одній зі своїх проповідей

Меркурій піддав анафемі... спідню жіночу білизну — тому що про неї не йдеться у священному писанні. Чесно кажучи, дуже хочеться запитати: «Винен, панотче, не зрозумів: так носити чи не носити?»

Олександр Герцен, який побував не так давно в знаменитому румунському монастирському комплексі Путня, був у захопленні від існуючого там розумного симбіозу церкви і світської влади. Ченці моляться, учені працюють. І ченці не такі як наші: це тонкі, по-європейські освічені люди з величезним культурним багажем, які прекрасно усвідомлюють історичну цінність будь-якого каменю в монастирській стіні. До речі, у Путні похована мангупська князівна Марія, дружина Стефана III. Марія Мангупська — дуже шанована в Румунії особа, а слово «Мангуп» там знають навіть малі діти. Тоді як у нас Мангуп — це місце, куди хто завгодно може прийти і завдати пам’ятці непоправної шкоди.

Цікаво, чому місцем порятунку заблудлих душ було обране городище, що є національним надбанням? У розташованому за 4 кілометри від Мангупа селі Червоний Мак нема церкви. Мешканці села Залісного, що коло Мангупа, спиваються цілими родинами. Ось де, здавалося б, поле діяльності. Проте ні. За великим рахунком, ченцям залишилося захопити тільки Тепе-Кермен, у якому, між іншим, чудово збереглися кілька середньовічних храмів. Але Тепе-Кермен розміщено не в дуже зручному туристичному місці, та й з водою там важко. Так що напевно найближчим часом православні аскети там не облаштуються.

Україна, якщо хтось забув, — це світська держава, і церква в нас від неї відділена. Але це не означає, що її представники можуть плутати церковну власність з державною. Закон у нас єдиний для всіх. Залишається здогадуватися, чому цього не розуміє бахчисарайська міліція. Можливо, вона боїться, що Меркурій у черговій проповіді оголосить їм анафему? Адже в писанні нічого не сказано про міліціонерів. Як і про жіночі труси.

Віта Бревіс

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus