УКРАЇНА

22:25

16.08

Влада

Вертикально-інтегрований розпродаж

0

Через відсутність гідних суперників серед українських ФПГ приватизація «Укрнафти» виглядає як гра в одні ворота.

Створення вертикально-інтегрованої нафтової компанії, яке почалося десь у середині дев’яностих і дотепер нічим не закінчилося, відбулося майже миттєво. Президент України 16 липня підписав указ «Про заходи для підвищення ефективності керування нафтогазовою галуззю». Поява указу хоч і стала несподіванкою, але за великим рахунком нікого не здивувала – стрімка приватизація «жирних» активів почалася саме перед президентськими виборами і має закінчитися до зміни Президента. Як показав досвід останніх продажів, у літньому приватизаційному сезоні 2004 року модною стала наступна схема. Спочатку з держпакетів підприємств галузі створюється якась єдина компанія з повним чи майже повним виробничим ланцюжком, а потім продається претендентові, який є заздалегідь відомим.

Отже, цього разу на продаж виставлено найбільшу в Україні компанію з видобутку нафти (близько 75% від усього видобутку) і друга з видобутку газу (близько 17%), і відбудеться це у найближчому майбутньому.

Відповідно до документу, Кабінетові Міністрів треба збільшити статутний фонд найбільшої нафтовидобувної компанії «Укрнафта» шляхом передачі в статутний фонд компанії державних 43% «Укртатнафти» і 25% нафтопереробного заводу «Галичина». Кабмін також має розробити програму створення оптової і роздрібної реалізації нафтопродуктів, що будуть вироблятися «Укртатнафтою» і НПЗ «Галичина». Крім цього, Кучма доручив Кабмінові розробити механізми залучення інвестицій для розвитку «Укрнафти» і модернізації компаній, акції яких передаються до її статутного фонду. Найближчим часом мають відбутися збори акціонерів компанії, що повинні затвердити збільшення її статутного фонду. На сьогоднішній день головними акціонерами «Укрнафти» були держава в особі НАК «Нафтогаз України», що володіє контрольним пакетом акцій і група «Приват» (42% акцій), інші акції належать приватним особам, менеджментові компанії або є у вільному обігу на фондовому ринку.

Статутний фонд компанії складається з 54 млн. акцій номінальною вартістю 25 копійок кожна і становить 13,5 млн. грн. Капіталізація компанії складає 700 млн. доларів за ринкової вартості однієї акції – близько 13 дол. Прості математичні обчислення показують: номінальна вартість п’ятдесятивідсоткового пакету акцій складає близько 7 млн. гривень, одночасно як ринкова – перевищить 350 мільйонів доларів. Величезний інтерес викликає те, за яким принципом буде оцінено пакет 49% акцій: за номіналом або за ринковою вартістю. Ще один момент: відповідно до доручення Л. Кучми урядові, зі статутного фонду НАК «Нафтогаз України» у двотижневий термін вилучаються 49% акцій «Укрнафти» і передаються Фондові держмайна України. Зауважте, на продаж буде виставлено не контрольний пакет, а лише 49%. Чому? Контрольний пакет акцій (50%+1 акція) будь-якого підприємства, не говорячи вже про стратегічний – монополіст із видобутку нафти в Україні – коштує значно більше, ніж пакет, зменшений навіть на 1%.

Не варто забувати також про держпакети двох нафтопереробних заводів -«Укртатнафти» і НПК «Галичина», що відтепер будуть знаходитися в УФ «Укрнафти». Держпакети цих підприємств збільшать статутний фонд «Укрнафти» щонайменше на 159 млн. доларів, якщо рахувати за номінальною вартістю.

На жаль, невідомою є доля ще одного держпакету акцій компанії. Справа в тім, що у власності Фонду держмайна до сьогоднішнього дня знаходився маленький пакетик акцій «Укрнафти» розміром 0,03%. Чи будуть вони продані разом з 49%, поки невідомо, але у власності ФДМУ буде 49,03%.

Щодо «Нафтогазу», то його статутний фонд, у якому донедавна перебував контрольний держпакет «Укрнафти», після від душі організованого Президентом «сейлу» значно зменшиться. Після переділу, у НАК «Нафтогаз України» залишиться символічні 1%+ 1 акція. Особливої цінності цей пакет, звичайно ж, не представляє, і згодом про нього забудуть. Цілком імовірно, що цей пакет із часом буде за пільговою підпискою проданий кому-небудь з топ-менеджменту того ж «Нафтогазу». Але зменшення статутного фонду НАКу різко відіб’ється на його фінансових результатах і подальшій долі цієї держкомпанії. Не виключено, що вилучення цього пакету стало початком кінця «Нафтогазу». Нагадаємо, що статутний фонд «Нафтогазу» становить 5,5 млрд. гривень. І, на відміну від «Укрнафти» ні про яку ринкову капіталізацію мови бути не може, тому що «Нафтогаз», відповідно до відкритої інформації, з різних причин, не проходив міжнародного аудиту. Очевидно, саме питання подальшої долі «Нафтогазу» і його керівника й обговорювали на своїй зустрічі Л. Кучма і Ю. Бойко. Адже замість пакету «Укрнафти» Президент мав запропонувати яку-небудь компенсацію одному зі своїх кращих, як відзначав сам Леонід Данилович, менеджерів. Та й у самого Ю. Бойка були амбіції щодо побудування вертикально-інтегрованого нафтового ланцюжка під своїм керівництвом. Можливо, потенційний покупець уже пообіцяв Президентові пристроїти його протеже в новому ВІНКу.

Виникає логічне запитання: під кого ж реалізується вищезазначена схема? Першим, як завжди, коли йдеться про нафтогазові питання, забив тривогу народний депутат Олександр Гудима, заявивши, що в усьому винний «Приват». Дійсно, група володіє половиною «Укрнафти» і половиною «Галичини», повністю контролює менеджмент цих підприємств, до того ж, у розпорядженні цієї ФПГ є мережа з майже 500 АЗС. «Приват» – найбільш ймовірний претендент на купівлю «Укрнафти», яка збільшиться. На відміну від «Укрсибу», що відсторонився, «Приват» досить активно поводиться на ринку вуглеводнів. Нові придбання – видобувна компанія і два переробні заводи - дозволять цій групі серйозно заявити про себе, на роздрібному ринку нафтопродуктів України. Нафта, яку видобуває «Укрнафта», досить високої якості. Кременчуцький НПЗ – єдиний в Україні завод, чиї потужності дозволяють робити високооктанові бензини, чого не може дозволити собі, скажімо, ТНК із російським юралс на Лисичанському НПЗ. Знову ж, висока якість української нафти, за умови скасування обов’язкових аукціонів, дозволить «Привату» експортувати невеликі обсяги вуглеводневої сировини в Європу.

На жаль, через відсутність гідних суперників серед українських ФПГ, приватизація «Укрнафти» виглядає грою в одні ворота. Якщо ж подумати про іноземних претендентів на українські нафтові активи, то їх може бути досить багато, і, можливо, ціну вони можуть дати кращу. Але з погляду становлення національної економіки немає нічого страшного в підіграванні національному інвесторові в період формування первісного капіталу.

Олена Дяченко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus