УКРАЇНА

19:25

22.02

Влада

Альфа-частки українського цирконію

0

Найбільші в Європі поклади урану і цирконію знаходяться в Україні. Як вони й досі залишаються неприватизованими – залишається загадкою. Певно, вже настав час виправити цей «нонсенс».

Справжня історія державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» розпочалася з його банкрутства. У серпні 2002-го, коли Госпсуд Дніпропетровської області визнав підприємство банкрутом. Підставою для банкрутства стала кредиторська заборгованість на 50 млн. грн. Єдине, що насторожувало, що кредиторка стрімко зросла саме за останній рік, і до голів найбільш цинічних експертів почали закрадатися гадки про банкрутство як заплановану технологію одержання контролю над підприємством. Щоправда, тоді стався легкий збій: у жовтні 2003-го Кабмін встановив тимчасову заборону на банкрутство підприємств ПЕК. «Цирконій» вижив.

До слова, про підприємство. Виробництво цирконію – дуже специфічний бізнес. Україна так і не навчилася робити зі збагаченої руди паливомісткі елементи ядерних блоків. Тому внутрішнього ринку збуту для українського цирконію в Україні немає. Залишається або його експортувати, або переробляти в інших країнах. Що стосується «переробки», то свого часу партнером цього проекту став російський «ТВЕЛ». Що ж стосується зовнішніх ринків, то, знову ж таки, ними можуть бути Росія або Азія.

Саме цим пояснюють інтерес російського «ТВЕЛа» до українського цирконію. Варто згадати і те, що за атомну енергетику в РФ давно і небезуспішно змагається російська фінансово-промислова група «Альфа». І, якщо намалювати інтуїтивні зв’язки між російською «Альфою» і українським «Інтерпайпом», а також російським «ТВЕЛом» і українським Мінпалива, стане зрозуміло, чому в боротьбі за «Цирконій» проявилися інтереси саме В. Пінчука і С. Тулуба, і наскільки це невипадково.

Епізодичним свідченням тому могли б бути, приміром, такі факти. Російська «Альфа» досить давно домагається контролю над атомною галуззю. До лобістських успіхів групи зараховують посаду міністра атомної енергетики РФ Олександра Румянцева і посаду першого президента «ТВЕЛа» Віталія Коновалова. Непоганими мають залишитися зв’язки Петра Авена з його колишнім заступником у міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків, а нині - прем’єром РФ Михайлом Фрадковим.

По-перше, нагадаємо, що проект «Х-2 Р-4», тобто добудови енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС також не обійшлися без участі «Альфи». «Альфа-банк» став гарантом торішньої угоди «Енергоатому» з “ТВЕЛом” на постачання ядерного палива на суму 80 млн. дол.

По-друге, 1998 року було створено спільне підприємство «ТВЕЛ-енергія» зі статутним капіталом 1 млн. дол. СП була створена на трьох: «ТВЕЛ», «Енергоатом» і близьке до «Інтерпайпу» українсько-андоррське підприємство АМП (керували ним брати Петро і Сергій Устенки), що пізніше фігурувало в скандалі навколо невдалого придбання 25%-го пакета харківського «Турбоатому». Пізніше 14,55% з цього пакета опинилися у власності підконтрольного К. Григоришину белизького офшору Parminter Group. Імовірно, що після виникнення проблем у К. Григоришина його українські активи знову перейшли під контроль до «Інтерпайпу». Не виняток, що після зняття мораторію на приватизацію «Турбоатому», «Інтерпайп» стане головним претендентом на його купівлю. Але від лідера турбінобудування перейдемо до лідера виробництва цирконію.

Наприкінці квітня цього року Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов Павлоградського хімзаводу і ввів його до реєстру кредиторів «Цирконію», вивівши з нього Міністерство палива та енергетики. Мінпаливу належали 80% голосів у раді кредиторів і кредиторські вимоги на 38 млн. гривень. Нагадаємо, що 30 квітня 2004 року Верховна Рада не підтримала торішнє рішення уряду і відмовилася запровадити мораторій на банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу. Не роздумуючи довго, «Інтерпайп» надіслав до суду заявку про наміри стати санатором підприємства і був затверджений як інвестор санації.

Після виведення Мінпалива зі складу кредиторів підприємства, Міністерство заявило про те, що припиняє фінансування підприємства. Але, за інформацією колишнього керівництва компанії, проблеми з фінансуванням на підприємстві почалися набагато раніше, що й стало однією з причин його банкрутства. Колишній виконувач обов’язків директора «Цирконію» Костянтин Ліндт неодноразово заявляв, що перед загрозою банкрутства підприємство опинилося через невиконання «Енергоатомом» своїх зобов’язань.

Відповідно до закону, частину коштів за зроблену на АЕС електроенергію «Енергоатом» має перерахувати у фонд ядерно-паливного циклу України, що, своєю чергою, фінансує такі підприємства як «Цирконій». За словами К. Ліндта, «Енергоатом» гроші за продану електрику одержав, однак у фонд кошти не перевів навіть після розпорядження Мінпаливенерго. Ці заяви не минулися К. Ліндту дарма. Спочатку вони викликали гостру відповідну реакцію у керівництва «Енергоатому», а пізніше цей гнів разом із С. Тулубом перемістився на рівень вище – а саме в коридори Міністерства палива та енергетики.

К. Ліндт мав ще одну необережність: надіслати Дніпропетровському губернаторові В. Яцубі доповідну записку, у якій обвинувачував арбітражних керуючих «Цирконію» і Павлоградського хімзаводу в тім, що вони діють в інтересах приватної структури – Українсько-американської консалтингової фірми «Фарго», засновниками якої вони є. А «Фарго», своєю чергою, пов’язують з ім’ям К. Григоришина. У результаті запланованої ними схеми банкрутства, без участі держави, за словами К. Ліндта, у країні зірветься програма побудови ядерно-паливного циклу.

8 липня 2004 року Мінпалив виграв Апеляційний суд у ПХЗ і знову був введений до реєстру кредиторів. Але в цей же день прокуратура Дніпродзержинська порушила кримінальну справу проти К. Ліндта за фактом невиплати заробітної плати працівникам підприємства в розмірі майже 2 млн. грн. Загалом, інтереси держави були враховані, але це не врятувало К. Ліндта від неприємностей. Чи зв’язані якось між собою антипатія С. Тулуба до К. Ліндта, виступ останнього на адресу близьких до Григоришина людей і наступне порушення кримінальної справи проти К. Ліндта, - у цьому, певно, розбереться лише суд.

Спостерігаючи загадкові судові розгляди навколо ДНПП «Цирконій», варто згадати, що не дуже давно нарівні з ідеєю створення низки енергетичних НАКів в уряді обговорювалася також ідея створення державної атомно-промислової компанії, у яку мали були ввійти основні підприємства галузі. У їх числі «Енергоатом», державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС», підприємства, що беруть участь у створенні паливного циклу (серед інших ДП «Східний ГЗК», держпідприємства «Цирконій», «Смоли», Придніпровський завод кольорових металів). Щось подібне все-таки було створено – це ЗАТ «Укртвс» (спільне українсько-російсько-казахське підприємство з виробництва ядерного палива), куди передбачалося передати ті ж підприємства атомної енергетики. Але робота і цього СП була визнана неефективною, тому не виняток, що найближчим часом підприємство буде ліквідоване. Передбачалося також корпоратизувати «Енергоатом» і вивести його зі складу підприємств. Головний претендент на купівлю цього атомного активу очевидний – це російська «Альфа» разом з її родинними українськими структурами.

Цілком імовірно, що після провалу ідеї створення і приватизації атомно-промислової компанії як альтернативна схема виник алгоритм провалу мораторію на банкрутство підприємств ПЕК і прискорене банкрутство «Цирконію».

Для довідки: Основне призначення ДНПП «Цирконій» - виробництво продукції, яка забезпечує потреби ядерно-паливного циклу, а саме виробництво ядерно-чистих металових цирконію і гафнію, сплавів цирконію з ніобієм. Дніпродзержинський «Цирконій» – єдине в Україні підприємство, яке забезпечує АЕС цирконієм.

Олена Дяченко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus