УКРАЇНА

12:43

23.10

Влада

Михайло Чечетов: Я не люблю рахувати гроші в чужій кишені

0

«Я вважаю, коли іноземці незадоволені, добре. Іноземці незадоволені тоді, коли ми робимо на благо України».

- Останнім часом у світових мас-медіа побутує думка, що українська приватизація проходить не занадто чисто. «Запорізький алюмінієвий комбінат», «Рівнеазот», Харцизький трубний завод і, нарешті, «Криворіжсталь»…Чому так багато незадоволених українською приватизацією?

- Справа не в приватизації, а справа в нашому менталітеті. У чому відмінність менталітету американця, німця чи француза від нашого? Там радіють успіхові інших, а наша ментальність полягає в тому, що якщо в сусіда хата згоріла – це добре.

Приватизація – це конкурс, це боротьба, це гра, це суперництво. Але виграє ж один. Ще один момент. У нас, на жаль, не навчилися гідно вигравати і гідно програвати. Приміром – вибори. У нас хоч одні вибори пройшли без судового оскарження? Зараз вибори в Полтаві відбулись? І відразу ж суди підуть. Справа в тому, що на Заході дуже стежать за своєю репутацією. А в нас деякі навчилися це робити.

Я вам наведу приклад гарного програшу. Згадайте, як красиво пішов Медведчук? Я в керівництві Партії регіонів, але не можу не бачити, що є політичні зірки, які можуть красиво йти. Пригадайте, проголосували, – він що зробив як чоловік, як сильна вольова людина? Устав, потиснув руку і вийшов.

- Ви дуже добре говорите про український менталітет. Але все ж таки в ситуації з приватизацією «Криворіжсталі» йдеться не стільки про українські компанії, скільки про закордонні. Тобто йдеться не тільки про менталітет?

- Згодний. Відповідаю. Хто проводить приватизацію? Україна. Майно це чиє? України. Власність чия? України. Виходить, якщо державна влада проводить цей конкурс в Україні, ця власність має залишитися в національних інтересах. І ми сьогодні говоримо, що іноземці незадоволені. Ну і добре. Я вважаю, коли іноземці незадоволені, добре. Іноземці незадоволені тоді, коли ми робимо на благо України. Гірше було б, якщо іноземці раділи, а народ України сказав: «Що ж вони сволоти роблять? Енергетику віддали росіянам, «Криворіжсталь» – американцям». Тоді ми у своїй країні були б чужими людьми.

Подивіться на американців. Вони умудряються захищати національні інтереси в Іраку. Ну, що мають до Америки Афганістан і Ірак? А ми у своїй країні скромничаємо, боїмося національні інтереси захистити. Поки ми не навчимося захищати національні інтереси, не знімемо білі рукавички, держави в нас не буде. Тому я зняв білі рукавички. І ми зробимо Україну сильною.

- Чи можливо визнати конкурс з приватизації «Криворіжсталі» недійсним?

- Успішно завершений конкурс із приватизації «Криворіжсталі» вже в минулому. Відіграти нічого неможливо. Уже гроші в бюджеті. Гроші поділили. І гроші вже, так сказати, пішли на зарплату, на соціальні питання. Я вам більше скажу, нам потрібні закони для визначення глибини проникнення капіталу в базові, стратегічні галузі, що лежать в основі національної економічної безпеки держави. Йдеться не про те, щоб не приватизувати. Треба приватизувати. Але, щоб заходив наш капітал, національний капітал, щоб ми не віддали стратегічні галузі іноземцям.

- Тобто, ви хочете перенести принцип приватизації «Криворіжсталі» на інші об’єкти?

- Так. Якби від мене залежало, я б давно ухвалив закон про глибину проникнення іноземного капіталу в базові галузі. Нехай приходить наш капітал. Наш! Прийшов, а далі будь ласка, працюй без права перепродажу на вторинному ринку.

- «Криворіжсталь» можуть перепродати чи ні?

- У будь-якому випадку перепродаж «Криворіжсталі» має санкціонувати Фонд держмайна, Антимонопольний комітет. Я не думаю, що ті люди, які прийшли на перлину металургії, прийшли туди ненадовго. Вони прийшли туди назавжди.

- А після виборів можлива денаціоналізація «Криворіжсталі»? 31 жовтня в цьому процесі щось змінить?

- Чисто теоретично ситуацію змоделювати можна. Це як у 1917 році. Хто ж тоді з іноземців піде вкладати до нас гроші? Тому, я вважаю, що це безвідповідальні заяви політиків. Це наносить величезних збитків економіці України. Якщо після виборів переважатиме політика націоналізації, це відкине Україну на п’ять-вісімь років назад.

- Принцип приватизації «Криворіжсталі» будуть використовувати в ситуації з «Укртелекомом»?

Отут інша ситуація. Навколо «Укртелекому» буде більше конкуренції між іноземними інвесторами. Зараз ми як ніколи, близькі до початку приватизації цього об’єкта. Особливо після того, як ми з Миколою Яновичем Азаровим і керівництвом «Укртелекому» провели успішну презентацію в Ганновері, у Германії. Одержали позитивні відгуки щодо їхнього бажання взяти участь у цьому тендері. Я думаю, в найближчі десять днів комісія, яку очолює Азаров, ухвалить рішення про початок приватизаційного процесу.

- За скільки зможуть продати «Укртелеком»?

- Два мільярди доларів.

- А що буде з UMC у цій ситуації?

- Тут цікава ситуація. Уряд Ющенка ухвалив рішення, яке дало повноваження «Укртелекому» продати свою частку в UMC. Уряд Кінаха це рішення не скасував. При сьогоднішньому уряді це рішення було реалізовано. Тобто, три уряди благословили це рішення. Тепер виникли якісь сумніви в Генпрокуратури. На мою думку, продаж UMC трохи знизив інвестиційну привабливість «Укртелекому». Ключове слово «трохи». Але зниження інвестиційної привабливості «Укртелекому» за рахунок продажу частки UMC абсолютно неадекватно тому політичному галасу, що сьогодні роздувається в державі. У такому разі, коли буде ухвалено таке радикальне рішення про старт приватизації «Укртелекому», то, звичайно, має буде чітко ухвалено рішення державною комісією відносно частки UMC. Або комісія ухвалює рішення і вважає за доцільне все-таки через суди додавити і забрати UMC, і продавати «Укртелеком» з UMC. Або державна комісія рахує за доцільне, що те, що було зроблено трьома урядами, знаходиться в правовому полі. Тоді буде здійснений продаж без UMC.

- Російські власники UMC, компанія МТС, звернулися до західних інвесторів із закликом провчити Україну за «недемократичну реприватизацію» UMC. Наприклад, знизивши рівень інвестиційної привабливості нашої країни. Яке ваше ставлення до цього?

- У Росії, звичайно, демократичніше. Там дають людям подумати. У них Ходорковський думає уже місяців вісім, Березовський думає десь в Англії, Гусинський – десь у Греції.

- Повертаючись до української приватизації. «Павлоградвугілля» теж будуть приватизувати за схемою «Криворіжсталі»?

- Тут більш широко відкриті двері для конкурсу. Стартова ціна - 800 мільйонів гривень. Як тут буде, я не можу сказати. Цікавилися різні структури: і росіяни, і наші. Тут значною мірою буде робитися акцент на солідну структуру. Це та галузь, яка вимагає, насамперед, грошей. Тому я б сказав, умови тут більш розширені, більш ліберальні. Вони є м’якішими.

Отут ще один аспект. Коли сюди ввійдуть іноземці, великого лиха не буде. На здоров’я. Прийдуть іноземці, що мають досвід роботи у вугільній промисловості, нехай інвестують. Треба сказати, що ми врахували всі побажання профспілок, коли виписували соціальну складову умов конкурсу. Я коли почитав, подумав, що ніхто не погодиться на ці умови.

- Які ще підприємства будуть приватизовані цього року?

- «Укррудпром». Розповім вам, як ухвалювалося це рішення. Коли вирішувалося питання про політреформу, яблуку не було де впасти. За моєї пам’яті, у ніч прийняття Конституції, тоді я ще депутатом був, було менше народних депутатів і журналістів, ніж під час обговорення політреформи.

Отож, у цьому повному залі політреформа одержала 294 голоси. А на другий день, у напівпорожньому залі, коли в парламенті було 50-70 осіб, закон про приватизацію «Укрудпрому» набрав 270 голосів. Я тоді порадив Володимиру Михайловичу Литвину, я з великою повагою ставлюся до цієї людини, треба було перед політреформою проголосувати закон про приватизацію «Укрудпрому». Депутати б «голоснули» і потім на радостях єднання в бізнесі, вони б автоматично «голоснули» і политреформу.

По «Укрудпрому» зараз йдуть процедурні кроки. Ми уже віддали десять дочірніх підприємств у Фонд. До кінця липня буде оцінений кожен пакет. Тут буде працювати філософія самовикупу, тому ми вносимо деякі зміни в нормативну базу. Думаю, через місяць ми вийдемо на старт приватизації «Укрудпрому».

- А як справи в Одеського припортового заводу?

- Цей завод сьогодні практично готовий до продажу. Але, я вважаю його недоцільно продавати. Чому? Інтенсивним продажем великих об’єктів ми можемо збити ціни на ринку. Ціна на ринку визначається кількістю покупців і продавців. Якщо виставити на базарі одне відро полуниці, може його якийсь бізнесмен і за 100 доларів купити. А якщо базар буде завалений цією полуницею, то по ній топтатися будуть, а не купувати. Те ж саме й під час продажу великих об’єктів.

Адже в нас уже з’явилися фінансово-промислові групи, які грають на рівні гросмейстерів. Таких гросмейстерів уже можна порахувати на пальцях обох рук. Адже, коли проданий Дніпродзержинський комбінат, коли продана «Криворіжсталь», – полуниці може стати занадто багато. У цій ситуації я як державний менеджер думаю, що на Одеський припортовий може бути збита ціна. Його було б доцільніше поставити після «Укррудпрому», напевно, і після виборів, наприкінці року.

- Яке ваше ставлення до можливості приватизації об’єктів, що перебувають у віданні Державного управління справами?

- Мені дуже сподобалося, як один з депутатів відповів на цю пропозицію Валентини Семенюк. Вона, як відомо, часто говорить не як економіст, а як політик. Отож він їй сказав: «Ви за безплатну путівку їздите відпочивати? Так. Ви у Феофанії безплатно лікуєтеся? Так». Хтось має цими усіма відомствами займатися. Це робить Державне управління справами. Я не люблю рахувати гроші в чужій кишені.

- Але все ж таки, крім об’єктів відпочинку для чиновників, ДУС, за словами Семенюк, керує кінними, лікеро-горілчаними заводами, овочебазами і навіть цілими річковими причалами. Для чого все це державі? Чому б не приватизувати?

- Я не знаю, що там. Але це все державна власність. У нас ніхто не може приватизувати держвласність собі. Кожне управління і міністерство має свою власність і керує нею. Не має у власності, але керує. Напевно там є сільгосппідприємства, що привозять продукцію в парламентський буфет. Правильно, не вистачало б, щоб десь якась диверсія була. Це дуже серйозні речі. Тому не треба намагатися приватизувати все підряд.

Розмовляв Святослав Цеголко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus