УКРАЇНА

18:20

29.05

Влада

Саакашвілі шукає війни

0

Останні події на Кавказі дають підстави говорити про масштабну акцію офіційного Тбілісі, спрямовану на централізацію Грузії з ліквідацією суверенних державних утворень з автономним статусом. Чи зуміє Президент Саакашвілі відновити контроль над цими територіями без кровопролиття, стане ясно вже в найближчі тижні.

Очевидно, що офіційний Тбілісі на перших етапах буде прагнути встановити «маріонетковий» режим у своїх автономіях. Після ліквідації кабінету Абашидзе в Аджарії останні дні травня ознаменувалися проведенням акції навколо Південної Осетії. 31 травня грузинські спецпідрозділи провели демонстративну блокаду території Південної Осетії. Аналіз хронології подій у цьому регіоні дає підстави говорити про поетапні заходи, спрямовані на дестабілізацію обстановки і провокування керівництва Осетії на воєнні дії. Крім цього, заблокувавши ряд сіл, розташованих уздовж центральної траси Горі-Цхінвалі, і перекривши в такий спосіб шляхи доставки вантажів першої необхідності, грузинське керівництво також провокує активізацію опозиційних елементів серед населення Осетії, лояльних до чинного керівництва Грузії.

Кидаючи на барикади першу леді Грузії Сандру Руловс, М.Саакашвілі підсилює міжнародний ефект від заборони в’їжджати на територію Південної Осетії дружині легітимного глави держави. По-перше, на відміну від Президента, С. Руловс намагалася в’їхати в Осетію під приводом проведення благодійної акції для дітей Осетії. Таку позицію, до речі, відобразили більшість закордонних ЗМІ, що забезпечило підтримку позиції Тбілісі. По-друге, С. Руловс супроводжував заступник міністра ДБ Грузії Георгій Угулава, що вже ставить під сумнів «гуманітарний» характер місії. Нарешті, вчасно організована доставка журналістів на КПП біля Цхінвалі забезпечила повне освітлення подій у ЗМІ, що також не на користь Президенту Південної Осетії Е. Кокойті.

Остання ж спроба С. Руловс перетнути кордон Південної Осетії на вертольоті, незважаючи на попередження про відкриття вогню і обстріл напередодні аналогічного маневру повітряного судна Грузії, лише підтверджує навмисну провокацію керівництва Грузії, яке в такий спосіб збільшило рейтинг популярності дружини М.Саакашвілі, котра, будучи голландкою, потребує піар-адаптації для населення країни. При цьому М.Саакашвілі отримав би рівноцінні політичні бонуси як у випадку благополучного повернення дружини в Тбілісі, так і у випадку можливих ексцесів під час її перебування в Південній Осетії.

Основною проблемою для Тбілісі є те, що, на відміну від Аджарії, і в Осетії, і в Абхазії меншим є відсоток лояльного до Саакашвілі населення. У зв’язку з цим на сьогодні перед ним стоїть два завдання: сформувати і підтримати достатній для дестабілізації зсередини опозиційний рух у Південній Осетії і Абхазії, а також забезпечити зовнішньополітичну підтримку своїх дій.

Перше завдання вже сьогодні вирішується демонстративними блокадами території Південної Осетії і перекриттям доставок продовольства. Незважаючи на те, що такі дії не приводять до прямого протистояння, вони створюють умови для міжетнічних зіткнень, ініціаторами яких можуть бути прихильники нинішніх адміністрацій автономій. Очевидно, що такі виступи можуть бути і спровоковані. Імовірність повторення збройного конфлікту початку 90-х років в Абхазії сьогодні становить тільки 30-45%, однак цей показник може різко змінитися, особливо у випадку спланованих провокацій. При цьому Тбілісі отримає привід для введення збройних сил для захисту грузинського населення на території цих утворень, що дозволить паралізувати всі органи влади автономії, ввівши централізоване управління.

А друге завдання вже сьогодні активно виконує МЗС Грузії. Показово, що дії Тбілісі однозначно орієнтовані на Вашингтона. Так, М.Саакашвілі у своєму недавньому виступі заявив про готовність утроє збільшити контингент грузинських миротворців в Іраку. Подібний крок в умовах кризи політики США на Близькому Схід забезпечує підтримку Держдепом дій грузинського керівництва і фактично розв’язує йому руки. Тим більше що нинішня блокада територій проводиться під егідою боротьби з контрабандою, для чого було перекрито і грузинсько-азербайджанський кордон. Привертає увагу також те, що дії Тбілісі супроводжуються ультимативними заявами щодо Москви. Зокрема, міністр внутрішніх справ Грузії Георгій Барамідзе на прес-конференції 31 травня заявив, що має намір «використати зброю, якщо російські миротворці спробують ліквідувати пост поліції, що закриває всі спроби надходження контрабанди через територію Цхінвальського регіону з Росії в Грузію». Очевидно, що подібні заяви на адресу контингенту РФ з миротворчим статусом найперше є демонстрацією офіційним Тбілісі політики сили щодо Кремля. Для цього був обраний і досить вдалий момент. Тоді як Росія за останні місяці зробила відчутний ривок на шляху нормалізації відносин із США, а також економічного співробітництва з Європою, будь-який крок, розцінений Заходом як агресивний, може відкинути її назад у процесі розбудови відносин з партнерами з євроатлантичного співтовариства. Керівництво Грузії вдало розрахувало час і пріоритети Москви. Найімовірніше, що таким пріоритетом для Росії буде США і Європа, і Кремль поступиться позиціями в Осетії й Абхазії. Принаймні російськомовне населення в цих регіонах згодом може бути використане в торгах з Грузією з більш принципових питань за сценарієм відносин РФ-ЄС з використанням «російського фактора» у Прибалтиці. У підсумку малоймовірно, що Росія втратить щось більше, ніж присутність у нестабільній Осетії й Абхазії навіть у випадку падіння нинішніх режимів у цих автономіях. Однак той факт, що Грузія більш жорстко, ніж досі, веде переговори з Москвою, говорить про те, що Президент Саакашвілі має всі підстави сподіватися на підтримку Заходом політики централізації країни. Причиною такої підтримки може бути оцінка Вашингтоном цього регіону як потенційного джерела тероризму. Тому повернення під єдиний контроль Тбілісі даних територій, може, на думку Держдепу, внести свою лепту у процес розбудови регіональної системи безпеки і зниження загрози розвитку тероризму.

Чи зуміє керівництво Грузії домогтися результату поступово, без ескалації конфлікту в автономіях, чи вдасться до штурмової політики, наразі невідомо. Загальний характер дій офіційного Тбілісі поки свідчить про те, що основна ставка робиться на фактор раптовості і психологічний ефект, як у випадку з Абашидзе. Втім, і Південна Осетія, і Абхазія є складнішими регіонами, ніж Аджарія, а значить повторення попереднього сценарію викликає сумніви. Крім того, здобуття 100% контролю над усією територією автономій, так само як і провокація збройного конфлікту, означатиме збільшення бюджетних витрат Тбілісі і відволікання уваги від соціально-економічних проблем, унаслідок чого постраждає і так нестабільна економіка країни.

Аналітична група «Да Вінчі АГ»

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus