УКРАЇНА

17:46

24.03

Влада

Центр чого?

0

На запитання «proUA» про групу «Центр» відповідає народний депутат України, уповноважений депутатської групи «Центр» Станіслав Косінов

- У сьогоднішній пресі не важко знайти низку протилежних думок про вашу групу. Деякі політики вважають «Центр» продуктом «Нашої України», частина політологів упевнена в «спікерській» природі вашої групи. Так що ж усе-таки таке: група «Центр»? Утеча невдоволених або щось ще?

Поява групи «Центр» - це логічний і природний наслідок тих процесів, що відбуваються у Верховній Раді та українській політиці в цілому. Своїм виникненням наша група наголосила - сьогодні значущими є абсолютно всі учасники законодавчого процесу, кожен конкретний депутат.

Мене насторожує завзяте бажання приклеїти нам «ярлик» і з’ясувати, хто ж насправді стоїть за нашою групою.

Складається таке враження, що народні депутати не можуть мати своєї позиції, що вони обов’язково повинні бути чиїмись, жорстко асоціюватися з якоюсь політичною силою або групою. Наша думка утворюється сама по собі, під час обговорення проблем усередині групи, і вона не залежить від політичних переваг якихось зовнішніх політичних сил.

Ми «не прив’язуємось» до позицій основних політичних сил, а виробляємо свою. І не наша провина, якщо вона іноді збігається з поглядами тих чи інших сил і дає приводи для інтерпретацій.

Я впевнений, що демократія саме і цінна правом мати свій власний погляд на події, вільно висловлюючи свої думки, радячись зі своєю совістю та інтересами своїх виборців.

Як приклад можна навести голосування щодо Іраку. У групі ми виробили позицію, суть якої зводилася до наступного: Україні необхідно вивести війська з Іраку, тому що ситуація там буде загострюватися й існує ймовірність виникнення серйозної небезпеки для життя наших миротворців. Вирішили підтримати проект постанови, внесений народними депутатами О.Зарубінським і М.Оніщуком.

Проте, жодна з резолюцій не набрала кількості голосів, що потрібна, потім заблокували трибуну. На засіданні погоджувальної ради я, як уповноважений представник групи, підтримав ідею звертання до Президента України, а не продовжувати голосування в сесійній залі, що автоматично призвело б до ескалації ситуації. Це було, безумовно, більш зважена і розумна пропозиція. І до слова, наприклад, фракція «Наша Україна» і фракції, що входять до парламентсько-урядової коаліції не підписалися під цією постановою. Це ще раз підтверджує, що ми маємо свою думку та можемо давати самостійну оцінку політичним подіям.

- Сьогодні багато хто говорять про те, що ваша група стала «золотою акцією» у парламенті, за допомогою якої можна «проводити» ті чи інші закони. Як би ви могли це прокоментувати?

- Ми переживаємо зараз досить неспокійний час: це і реформа, і майбутні вибори, і наслідки мукачівських подій, взаємини з ЄС, Ірак...

Тобто, труднощів нам сьогодні і так вистачає. Тому мета групи зовсім не в тому, щоб вносити деструктив за рахунок різного роду лобістських ігор.

Наша депутатська група буде вести самостійну політику і відстоювати, насамперед, інтереси «своїх» виборців, а не «проводити» інтереси інших. І найближчим часом ми плануємо привселюдно озвучити наші позиції щодо більшості питань, що стоять на порядку денному у парламенті. А поки всередині групи ведуться консультації. І я сподіваюся, що етап взаємних притирань, визначення зон відповідальності закінчиться максимально швидко.

- Сьогодні, якщо говорити спортивною мовою, у більшості дуже «коротка лава запасних». Що буде далі, чи збережеться внутрішня структура парламенту?

- Я думаю, що структура парламенту змінюватися все ж таки буде, але не так принципово.

Умовно можна сказати так - стара «двополюсна» структура вже застаріла, а нова ще не сформувалася. Подальше збереження наявної системи взаємин між фракціями і групами радикалізує ситуацію в парламенті і перешкоджає його роботі.

Тому перед парламентаріями стоїть сьогодні декілька завдань: по-перше, перебороти напруженість і створити умови для нормалізації законодавчого процесу, а, по-друге, знайти нові «незаполітизовані» джерела для міжфракційнного співробітництва, оскільки можливо через кілька місяців – після президентських виборів - доведеться знову об’єднуватися для створення нового коаліційного уряду.

- Листопад уже не за горами. Як зміниться Верховна Рада після президентських виборів?

- Я думаю, що визначальними тут будуть два моменти: перший - чи зможе більшість домовитися з майбутнім президентом про формування нового уряду на коаліційних засадах і другий - чи буде після виборів проводиться конституційно-політична реформа?

Якщо формування уряду буде відбуватися за старою схемою, і головну роль у формуванні уряду буде грати Президент, то роль парламенту знову буде зведена лише до виконання законодавчих функцій. Якщо буде ухвалене рішення, що новий уряд має бути коаліційним, то можна буде стверджувати, що Україна засвоїла принцип коаліційного управління і новий президент - за політреформу. Тоді роль парламенту, більшості, політичних партій значно збільшується. У цьому разі потрібно квапитися з ухваленням відповідних законів, щоб підвести правову основу під функціонування нової політичної системи в Україні.

- Тінню за групою «Центр» стояв і, напевно, ще довго стоятиме «бунт мажоритарників». Яка усе ж таки ваша позиція щодо пропорційних виборів?

- У мене є кілька причин сумніватися у своєчасності ухвалення закону про вибори на пропорційній основі.

По-перше, пропорційна система вимагає наявності декількох великих і сильних партій. На жаль, зараз партії попадають у парламент в основному за рахунок коаліційних об’єднань. Нинішня практика доводить - такі коаліції нестабільні, оскільки крім мети пройти в парламент - немає інших основ для співробітництва. Такою підставою могло б звичайно стати прагнення сформувати уряд і спільно проводити урядову політику, але реальних правових основ для формування парламентом уряду в Україні поки немає.

Не можна забувати і про те, що, ухваливши декілька «потрібних» законів про вибори на пропорційній основі - ми створюємо не найефективнішу партійну систему, а лише умови для її розвитку. А на будь-який розвиток потрібний час, сьогодні партіям довіряють не більше 20% громадян, а входять до них лиш 6 відсотків.

Тобто, ми примушуємо голосувати за партії навіть тих виборців, які їм узагалі не довіряють. Про які перспективи дійсно партійних виборів ми говоримо і, відповідно, про який розвиток демократії?

Я думаю, що багато в чому новий виборчий закон став заручником тих процесів, що відбувалися на той момент у Верховній Раді.

- Яким же має бути вихід зі ситуації, що склалась, адже її нинішній стан не задовольняє дуже багатьох учасників політичної гри?

Дійсно, зараз багато питань залишилися відкритими і всі крапки над «і» ще не розставлені. Тому завдання парламенту полягає в тому, щоб зробити процес конституційно-політичного реформування більш продуманим і послідовним.

Для цього необхідно починати не з «фінішу», а зі «старту».

Головне сьогодні - не тільки доопрацювати Конституційний законопроект, але і ухвалити хоча б у другому читанні такі закони, як «Про політичні партії в Україні, «Про Кабінет Міністрів України», «Про парламентську більшість», «Про парламентську опозицію» і багато інших.

Необхідно знайти чіткі законодавчі відповіді на дуже багато питань. Адже, по суті, ухвалення Закону «Про вибори народних депутатів України» і Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних і міських голів», «Про вибори народних депутатів Верховної Ради АР Крим» на пропорційній основі - це ті політичні рішення, що без відповідного закріплення в Конституції України втрачають свій політичний зміст.

Що виходить? Цими законами ми створюємо базу для розвитку партійної системи, стимулюємо створення великих політичних партій, проте, водночас, позбавляємо ці партії основного бонусу - можливості партійного впливу на Кабінет Міністрів. Тобто, відтворюємо ту ж кризову ситуацію – відсутність реальних механізмів взаємодії і відповідальності уряду і парламенту, а звідси – невирішеність питань єдності та ефективності державної політики.

Тому виникає необхідність створення додаткової системи «стримування і противаги», що оформлена в різних законах, таких як «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про політичні партії в Україні», «Про парламентську більшість» і багатьох інших, - вони мають стати базовими у визначенні правових рамок нової політичної системи.

Розмовляв Іван Адамчук

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus