УКРАЇНА

20:46

23.04

Влада

Хто заповзявся на Чечетова?

0

Наразі є три версії виникнення проблем у Глави Фонду держмайна. Яка з них правильна – довідаємося зовсім незадовго.

Тривожні симптоми для керівництва ФДМ перманентно проявлялися протягом усього періоду перебування Михайла Чечетова на посаді глави ФДМ. Однак при цьому критика на його адресу ще ніколи не була настільки масованою. Така різка зміна ситуації становить інтерес з декількох поглядів.

<b>По-перше, тому що раніше серйозних конфліктів між ФДМ і Спеціальною контрольною комісією ВР України з питань приватизації не виникало. Більш того, у деяких випадках погляди парламентаріїв і представників ФДМ (наприклад, на приватизацію підприємств гірничометалургійного комплексу торік) значною мірою збігалися.

Тепер ситуація докорінно змінилася. Розглянувши звіт ФДМ про виконання Програми приватизації-2003, парламентська комісія на чолі з народним депутатом України Валентиною Семенюк (СПУ), не тільки визнала незадовільною роботу приватизаційного відомства, а ще й подала ініціативу внести на розгляд парламенту проект постанови з пропозицією Президентові України звільнити М.Чечетова від посади голови ФДМ.

Цікаво й те, що під час ухвалення цього рішення на засіданні комісії були присутні 12 осіб, що мають право голосу (4 за дорученням). І якщо в оцінці роботи приватизаційного відомства депутати були практично одностайні, то під час ухвалення рішення про звільнення М.Чечетова від посади голоси поділилися нарівно. Вирішальну роль зіграла позиція В.Семенюк (як голова комісії мала перевагу під час голосування).

На користь ухвалення настільки категоричного формулювання були висунуті такі аргументи:

· невиконання рекомендацій комісії щодо різних об’єктів, що перебувають в державній власності

· низькі темпи укладання договорів з керівництвом підприємств, у яких держава є власником контрольного пакету (108 з 300)

· невиконання робіт зі створення реєстру держвласності

· неприйняття закону про керування держвласністю (провину за що депутати покладають на ФДМ)

· надання комісії недостовірних даних про ВАТ «Чисті метали» і незаконне (на думку комісії) відчуження майна цього підприємства

· проведення додаткової емісії акцій НАСК «Оранта».

З огляду на це спеціальна контрольна комісія за допущені порушення законодавства і завдання збитків державі в процесі приватизації рекомендувала звільнити главу ФДМ.

По-друге, тому що позиція комісії отримала своє логічне продовження у висновках Рахункової палати України, яка звинуватила Фонд держмайна в завищенні показників надходжень від приватизації 2003 року за рахунок продажу контрольного пакету оператора мобільного зв’язку ЗАТ «UMC». Також представники Рахункової палати особливо зазначили, що в результаті продажу держчастки в ЗАТ «UMC», що готується до приватизації, держпакет акцій ВАТ «Укртелеком» суттєво впав у ціні.

По-третє, тому що випади на адресу керівництва ФДМ збіглися зі спробами депутатів від лівих партій (СПУ і КПУ) і опозиційних парламентських фракцій (Блоку Юлії Тимошенко) законодавчо заборонити приватизацію ВАТ «Криворіжсталь». Авторами відповідного законопроекту були В.Семенюк (СПУ), О.Турчинов (БЮТ) і О.Ткаченко (КПУ).

У парламентських колах є кілька версій, що пояснюють підвищену увагу комуністів і соціалістів до діяльності керівництва ФДМ .

Відповідно до однієї з них, така активність депутатів пов’язана з інтересами російського капіталу, що конкурує з українськими ФПГ за право придбати держпакети акцій ВАТ «Криворіжсталь» і ВАТ «Укртелеком» і протидією таким спробам (особливо щодо меткомбінату) з боку ФДМ, глава якого відкрито заявляв про зацікавленість відомства стосовно продажу підприємства українському стратегічному інвестору. Тиск на керівництво ФДМ представників російського капіталу має завуальований характер (виходить від лівих партій і радикальної опозиції), але може бути використаний з метою пом’якшення умов приватизації стратегічних об’єктів (або допуску до участі в конкурсах).

Відповідно до іншої версії, тиск парламентаріїв на керівництво ФДМ пов’язаний із зацікавленістю представників вітчизняного капіталу в консервації приватизації стратегічних об’єктів до завершення президентської виборчої кампанії. Саме з цим прихильники такої версії пов’язують приєднання до критики ФДМ представників БЮТ.

Прихильники третьої версії пояснюють тиск на керівництво ФДМ незадоволенням діями М.Чечетова представниками донецьких ФПГ. Незважаючи на відсутність прямих свідчень на користь такого припущення, вважати його абсолютно не аргументованим не можна. Як гадають прихильники цієї точки зору, невдоволення представниками великого капіталу з Донбасу М.Чечетовим викликане тим, що він недостатньо ефективно займається просуванням їхніх інтересів і досить часто обирає компромісну позицію, беручи до уваги й інтереси дніпропетровської НПІГ «Інтерпайп».

Таке припущення цілком можна заперечити. Однак при цьому можна погодитися і з тим, що серед підприємств, що фігурують у мотивуванні рішення про звільнення М.Чечетова з посади, в основному названі ті, в яких свої приватизаційні плани тією чи іншою мірою змогла реалізувати дніпропетровська корпорація.

На цей момент усі перелічені версії можуть розглядатися як цілком життєздатні. Про те, наскільки вони справедливі, можна буде судити з того, якою буде доля глави ФДМ М.Чечетова. Якщо йому не вдасться зберегти свою посаду, але при цьому процес приватизації стратегічних підприємств продовжиться (насамперед ВАТ «Криворіжсталь»), можна буде говорити про підтвердження третьої версії. Якщо до приватизації будуть допущені росіяни – підтвердиться перша версія, а якщо приватизацію вдасться призупинити (що найменш ймовірно) – друга.

Олег Фоменко БФ «Співдружність»

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus