УКРАЇНА

22:23

27.02

Влада

Фінальний розрахунок

0

Судячи з усього, у переобрання чинного президента, а також у те, що все залишиться на своїх місцях, в Україні мало хто вірить. Від тактики підпільної приватизації вітчизняні фінансово-промислові групи змушені перейти до активних дій.

Прецедентом стало недавнє об’єднання трьох вітчизняних ФПГ у консорціум для купівлі «Криворіжсталі». І хоча об’єднання носить тактичний характер, практично одночасно з виникненням консорціуму була досягнута домовленість між коксохіміками і металургами. Іншими словами, найбільші постачальники сировини на коксохімічні заводи і найбільші виробники коксу (АРС, ІСД) знайшли спільну мову з найбільшими споживачем цієї продукції (Інтерпайп). Поза цією грою залишилася фінансово-промислова група «Приват» з незначним сировинним ресурсом і великою потребою в коксі.

Боротьба між коксохіміками і металургами тривала досить довго і загострилася після ухвалення наприкінці квітня урядової постанови про реєстрацію експортних контрактів на кокс. Кабмін вніс доповнення до постанови «Про список товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлено квоти в 2004 році». Згідно з цими доповненнями, до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, було внесено кокс, вугілля, залізну руду і концентрат.

Якби нинішній міністр промислової політики Олександр Неустроєв і не був вихідцем з «інтерпайпівських» структур, не важко зрозуміти, чиї інтереси відбиває вищезгаданий документ. Уряд пригрозив ввести в дію цю постанову найближчим часом і взяв паузу, вичікуючи, яке враження ця постанова справить на коксохіміків.

Вийшло, як у шахах: «загроза сильніша ніж виконання». Пауза між ухваленням постанови і введенням її в дію дала більші результати, ніж сама постанова. Реєстрація експортних контрактів, а також введення експортного мита на рівні 100 євро за тонну для коксохіміків стало б більшою втратою, ніж мирні переговори. Згідно з офіційними даними, темпи експорту українського коксу зростають удвічі швидше, ніж виробництво. У березні поточного року виробництво валового коксу (6% вологості) становило 1,9 млн. т, зростання порівняно з лютим становило 7,5%. Одночасно експорт у березні цього року становив 325 тис. т., це на 16% більше, ніж у лютому. Якщо порівняти обсяги експорту коксу в березні цього і минулого років, то різниця становитиме 129%, тобто експорт коксу за рік виріс майже в 2,3 рази. Не на користь внутрішнього ринку баланс цін на імпорт і експорт продукції. У березні поточного року український кокс експортувався за ціною близько 120 доларів за тонну, тоді як імпортувався в середньому за ціною 180 доларів. Це, нагадаємо, офіційна статистика. Очевидно, у коксохіміків були вагомі причини не допустити того, щоб реєстрація експортних контрактів уточнила ці цифри.

8 травня, через тиждень після ухвали урядової постанови, відбулося підписання угоди між металургійними і коксохімічними підприємствами, у якій сторони домовилися про регулювання цін на кокс на внутрішньому ринку залежно від світової кон’юнктури цін на металопродукцію. Зважаючи на те, що попит на металопродукцію зараз досить високий, ціну на кокс на внутрішньому ринку встановлено теж досить високу – 210 доларів за тонну. Для внутрішнього ринку коксу прив’язка до світових цін на український прокат зараз досить вигідна, однак ця вигода може бути ситуативною: не варто забувати, що європейське законодавство забороняє імпортувати металопродукцію з однієї країни. А 100% імпорту коксу в країнах Східної Європи припадає на металопродукцію з України та Росії. Дотримання вимог Євросоюзу неминуче призведе до падіння попиту на прокат і, як наслідок, на руду і кокс. За даними Української асоціації чорної металургії, квота ЄС на постачання металопродукції з України в 2004 році встановлена в розмірі 600 тис. тонн на рік, тоді як обсяги постачань у десять нових країн-членів Євросоюзу становлять не менш ніж 800 тис. тонн. 600 тисяч тонн Україна вже поставила в ЄС протягом першого кварталу. Якщо не вдасться збільшити граничний обсяг експорту металу в Європу, збитки провідної галузі української економіки будуть обчислюватися сотнями тисяч доларів. А українські металурги найближчим часом змушені будуть переорієнтуватися на інші ринки збуту. Але зараз для України компроміс між коксохіміками і металургами – це оптимальне рішення, особливо в контексті зупинок меткомбінатів, що почалися, через недостачу сировини.

ФПГ «Приват», яка залишилась осторонь, спробувала через опозиційні блоки парламенту провести через Верховну Раду рішення про припинення приватизації найбільшого сталеливарного підприємства — «Криворіжсталі». 17 травня в парламенті був зареєстрований відповідний законопроект, який поки не набрав достатньої кількості голосів для внесення до порядку денного. Зосередившись на боротьбі за «Укррудпром», боротьбу за український кокс «Приват» практично програв, а виходить, метпідприємства групи будуть або залежати від цінової політики, яку диктує новий консорціум, або будуть змушені імпортувати сировину і потраплять у залежність від не менш незговірливих російських коксовиків.

18 травня Мінпромполітики поспішило заявити, що схвалює умови приватизації «Криворіжсталі», зокрема писану під новий консорціум обов’язкову вимогу до потенційних покупців – виробляти протягом трьох років кокс в Україні. А вже 20 травня заступник міністра промислової політики Анатолій Федяєв заявив, що припускає скасування ліцензування коксу і залізорудної сировини, якщо виробники будуть забезпечувати металургів цією продукцією в повному обсязі. «Ми вважаємо, що можна обійтися і без цих постанов, якщо буде згода між коксохіміками, шахтарями і металургами. Тоді не буде необхідності в ліцензуванні», - зазначив А. Федяєв.

Тактичне об’єднання фінансово-промислових груп Пінчука та Ахметова навколо ресурсно-виробничого ланцюжка вугілля-кокс-метал свідчить про перерозподіл сфер впливу в гірничо-металургійному комплексі. У разі створення вугільного НАКу і наступної приватизації шахт, що входять до його складу, новий консорціум матиме безперечну перевагу. У випадку, якщо НАК буде створений, але приватизація затягнеться, ситуація на внутрішньому ринку коксу буде залишатися напруженою. Однак останнє слово в галузі залишиться за тією фінансово-промисловою групою або їхнім об’єднанням, що прорвуться до керування вугільним НАКом.

Олена Дяченко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus