УКРАЇНА

11:47

27.06

Влада

КПУ: Три дороги, які не ведуть до президентства

0

КПУ цілком може налагодити більш тісне співробітництво з СДПУ(о), причому базуватиметься воно не на ідеологічній основі і, отже, не буде відкрито афішуватися.

Українська компартія перед виборами зазвичай активізується. Вона може собі це дозволити: рейтинг лідера – Петра Симоненка – стабільний (10-13%), фракція теж не найменша (59 мандатів).

У минулій президентській кампанії комуністи незмінно йшли на вибори зі своїм кандидатом. Цього разу комуністи зробили так само. Ще в грудні пленум ЦК КПУ вирішив висунути Симоненка в президенти. Однак сьогоднішня ситуація істотно відрізняється від 99-го року.

По-перше, останнім часом КПУ перейшла від політики твердого протистояння владі до політики конструктивного співробітництва, що дало привід розглядати комуністів як провладну політичну силу.

По-друге, за п’ять років значно скоротилася електоральна база КПУ, що можна пояснити як загальним зменшенням числа пенсіонерів, так і тим, що молодіжна політика партії виявилася неефективною.

По-третє, останні парламентські вибори для КПУ виявилися фактично провальними, адже вперше комуністи не змогли сформувати найбільшу фракцію у Верховній Раді. А це прирекло їх на співробітництво з владою в цілому ряді питань.

Нарешті, дотепер КПУ так і не вирішила остаточно питання про джерела свого фінансування. Серед членів партії практично немає представників не тільки великого, але й середнього бізнесу, тому для фінансування своєї передвиборної кампанії КПУ, за словами Симоненка, буде змушена вдатися по допомогу до свого електорату.

Сьогодні для КПУ існує три можливих форми участі в майбутніх президентських виборах.

Варіант 1. Самостійна участь КПУ в президентських виборах.

Найбільш імовірний варіант. Однак, на думку більшості експертів, шанси П.Симоненка перемогти на виборах доволі примарні. По-перше, рейтингом Симоненко поступається і Ющенкові, і Януковичу. Таким чином, теоретично основна боротьба за вихід у другий тур має розгортатися між П.Симоненком і В.Януковичем. Однак рейтинг останнього має стабільну динаміку зростання, чого немає в П.Симоненка.

По-друге, електорат лідера КПУ і прем’єр-міністра має найбільший ступінь перетинання, особливо в Донецькому регіоні. Тому для В.Януковича (використовуючи фінансові, економічні, адміністративні методи впливу) цілком реально «переманити» на свою сторону частину прихильників П.Симоненка.

Таким чином, навіть вихід у другий тур для лідера КПУ, згідно з соціологічними опитуваннями, зараз є проблематичним. Тим часом самостійна участь у президентській кампанії для комуністів вкрай важлива у контексті парламентських виборів 2006 року, що є основним стратегічним орієнтиром для КПУ.

Варіант 2. Участь у президентських виборах 2004 року у форматі лівоцентристської коаліції.

Такий варіант (який озвучила лідер БЮТ Юлія Тимошенко) ґрунтується на можливому тактичному і стратегічному союзі КПУ, СДПУ(о) і СПУ, які можуть висунути свого «єдиного» кандидата на президентські вибори. Однак слід зазначити, що цим кандидатом, швидше за все, може бути лідер не КПУ, а СПУ - О.Мороз, який є більш компромісною фігурою.

Слід також зазначити, що КПУ цілком може налагодити більш тісне співробітництво з СДПУ(о), причому воно базуватиметься не на ідеологічній основі і, отже, не буде відкрито афішуватися. Певні передумови для нового тактичного союзу СДПУ(о) і КПУ існують. Так, досвід спільних дій двох партій у питанні проведення конституційної реформи був досить успішним.

Крім того, лідер об’єднаних соціал-демократів, голова адміністрації Президента України В.Медведчук заявив про те, що «надалі ми можемо розраховувати на більш високий рівень співробітництва і в інших питаннях». Нарешті, сполучною ланкою між СДПУ(о) і КПУ може стати Леонід Грач, який, на думку ряду експертів, активно співробітничає з соціал-демократами (зокрема і в ряді фінансових питань). Однак можливість такого варіанта прямо залежатиме від таких факторів:

а) президентських амбіцій лідерів СПУ і КПУ (на думку експертів, незначний рейтинг В.Медведчука /близько 2%/ фактично не дозволяє йому розглядати можливість своєї участі у виборах Президента у 2004 році);

б) позиції СПУ (яка останнім часом дедалі більше схиляється до ідеї самостійної участі в президентській кампанії);

в) позиції СДПУ(о) і її лідера В.Медведчука (яка багато в чому буде обумовлюватися передвиборними діями «єдиного» кандидата від більшості, прем’єр-міністра України В.Януковича, а також місцем цієї партії у поствиборних політичних розкладах);

г) позиції лідера КПУ П.Симоненка, думка якого є визначальною в питаннях формування стратегії партії.

Варіант 3. Підтримка КПУ на президентських виборах «єдиного» кандидата від більшості В.Януковича.

Електорат лідера КПУ і прем’єр-міністра має найбільше перетинання, особливо в східних областях України, а зростаючий рейтинг В.Януковича може перешкодити П.Симоненкові вийти в другий тур. Тому в такому випадку досить перспективною для комуністів є підтримка прем’єра в обмін на фінансові, кар’єрні і політичні дивіденди, особливо з прицілом на вибори-2006. При цьому КПУ може підтримати В.Януковича як у першому турі (не беручи участі у виборах), так і в другому – у випадку, якщо її кандидат не пройде. Другий варіант більш привабливий, оскільки дозволяє зберегти своє «політичне» лице і підтримати прем’єра тільки як найбільш прийнятну альтернативу В.Ющенкові.

Однак основною проблемою при реалізації зазначеного варіанта може стати відсутність контактів КПУ не просто із самим В.Януковичем, але і з його найближчим оточенням. В принципі, сполучною ланкою в такому випадку може стати В.Медведчук, який вже має позитивний досвід переговорів із КПУ.

Ігор Рейтерович, «Співдружність»

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus