УКРАЇНА

19:42

24.02

Влада

Кому – прокат, а кого й прокатять

0

Боротьба за чверть українського ринку прокату, а якщо лаконічніше - за «Криворіжсталь» - ускладнилась заявами російського претендента – «Северсталь-групп» щодо намірів боротися до останньої краплі крові за українського металургійного гіганта.

У відповідь на це надійшла флегматична заява глави ФДМУ Михайла Чечетова: «Мені, звичайно, хотілося б бачити переможцем свою структуру». Час і результати конкурсу, звичайно ж, покажуть, яку із структур Чечетов вважає своєю.

Те, що Чечетову «хотілося б», щоб переміг український інвестор, цілком можна віднести і до його особистого патріотизму і захисту державних інтересів. Адже особливо приємно, що державні інтереси у випадку з «Криворіжсталлю» не тільки не суперечать особистим інтересам Михайла Васильовича, але і цілком можуть дуже їм посприяти. А учасникам конкурсу є за що дякувати главі ФДМУ: від участі в конкурсі групи «Приват» вони надійно застраховані рядком в умовах конкурсу про обов’язкову «неофшорність» претендентів, чого «Приват», який став уже синонімом офшорних придбань, дозволити собі не зможе.

За древньою українською приватизаційною традицією, продаж стратегічних об’єктів супроводжується ритуальними скандалами. На них чекають не менше, ніж на оголошення умов і результатів конкурсу. Черговий скандал розгорівся і навколо «Криворіжсталі». Російська компанія «Северсталь», що претендує на купівлю підприємства, заявила про дискримінаційні умови конкурсу і намір звернутися в європейський суд для захисту своїх прав як потенційного інвестора. Скандалу чекали, і він відбувся.

Не виключено, проте, що агресія російського інвестора інсценована, щоб створити ситуацію штучного вибору: або чверть ринку українського прокату піде під контроль росіян, або переможе свій, вітчизняний інвестор. Він, щоправда, заплатить менше, але ж підприємство буде в наших, українських руках. Для громадськості, звичайно, симпатичнішим буде свій інвестор, а одержить держбюджет від продажу «Криворіжсталі» 3,8 млрд. гривень (така номінальна ціна) або 1 млрд. доларів (стільки пропонує «Северсталь») – адже на громадськості це ніяк не відіб’ється, і тому їй, громадськості, усе одно.

Водночас росіяни зробили кілька суперечливих заяв. З одного боку, заявивши про намір відстоювати свої права в Європейському суді у випадку, якщо їх не допустять до участі в конкурсі, а з іншого боку - натякнувши про те, що готові брати участь у конкурсі з покупки «Криворіжсталі» разом з українською компанією.

Судячи з того, що ані заявка російської компанії «Северсталь», ані консорціуму «Северсталь» зі світовим сталеливарним лідером - європейською компанією Arcelor, як затверджує ФДМУ, на конкурс ще не подано, мабуть, росіяни не поспішають зі зверненням до євросуду, а сподіваються зіграти за правилами, установленим ФДМУ. Або, принаймні, ще не відкинули такої можливості. Навіщо російській стороні створювати спільний пул з українським інвестором – цілком зрозуміло: щоб їх допустили до конкурсу.

Однак заявлена «Северсталью» паритетність як обов’язкова умова створення такого тристороннього об’єднання, фактично означає, що кожна зі сторін одержить близько 30% акцій від держпакету, виставленого на продаж. Об’єднавши дві з трьох частин (60%), можна буде безперешкодно і безроздільно керувати підприємством, а ті, що залишилися 30%, по суті, не представляють стратегічного значення. Взяти в консорціум третю сторону – досить вигідний з комерційної точки зору хід, що дозволяє головному покупцеві заощадити гроші на не дуже потрібному 30%-му пакеті. Отже, у російсько-європейському консорціумі хтось має стати третім, а хтось – зайвим.

Непрямим свідченням на користь того, що сторони розійдуться по-гарному, виступають російські «корені» «Інтерпайпу». Серед топ-менеджерів «Інтерпайпу» - виходець з російських фінансово-промислових груп – Максим Басов, нині перший заступник голови правління корпорації «Інтерпайпу» - прийшов у компанію з «Северстали».

Те, що права російського бізнесу не будуть обмежені в найближчому продажі «Криворіжсталі», підтверджує і нордичний спокій російського прем’єра Михайла Фрадкова, з яким він заявив, що не збирається піднімати «криворізьке питання» на державному рівні. Між рядків читається «Вони і самі справляться».

Коло основних претендентів на купівлю «Криворіжсталі» дуже схожий на ланцюжок грамотно складеної багатоходової комбінації: у випадку допуску російського пула, він пропонує велику суму і перемагає в конкурсі, у випадку недопуску – у конкурсі перемагає так званий український інвестор, іншими словами, консорціум із двох компаній, одна з яких надійно контролюється росіянами. Додатковим плюсом у цьому випадку буде можливість придбати пакет за номінальною вартістю, заощадивши при цьому півтора мільярда гривень. Приємний дрібниця.

Отже, те, що в конкурсі переможе інвестиційний пул за участю російського капіталу, - не викликає сумнівів. Несуттєва різниця в назвах – це вже деталі.

Олена Дяченко

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus