УКРАЇНА

14:06

26.09

Влада

Енергетичний заряд

0

Недавня прес-конференція президента країни внесла заряд бадьорості в український паливно-енергетичний комплекс. Причиною сплеску президентських емоцій, мабуть, можна вважати його кримську зустріч з російським колегою, результатом якої стала низка різких висловлювань Л. Кучми стосовно майбутнього української енергетики.

Не виняток, що підтекст президентського розносу, адресованого вітчизняному ПЕКу, полягає в тому, що на останній зустрічі з В. Путіним Л. Кучмі вдалося заручатися підтримкою з боку Росії на президентських виборах 2004 року. Звичайно ж, не просто так, а в обмін на низку поступок України. Розмінною картою, радше, стала енергетика.

Головна теза президентських заяв – приватизація енергетики, припинена три роки тому, має продовжуватися. Головний озвучений аргумент – зростаюча заборгованість в енергетиці. Очевидна причина, що лишилася не озвученою, – наступні президентські вибори. Кременчуцький, Надвірнянський і Дрогобцький НПЗ, Укрнафта, Укррудпром, - змін власників насамперед варто чекати на цих підприємствах. Перша ластівка вже є – це підписаний президентом закон про приватизацію ДАК «Укррудпром» окремими пакетами.

Карт-бланшем для нового міністра палива та енергетики С. Тулуба стала заява президента про те, що НАЕК «Енергоатом» не є банкрутом. Завершення структурних перетворень у ПЕК президент бачить у створенні вугільного та електроенергетичного НАКів. Друга ластівка – миттєва урядова обіцянка, що НАК «Енергетична компанія України» буде створена вже після травневих свят. Поштовхом до швидкого створення вугільного НАКу можуть стати зупинки низки металургійних підприємств через відсутність коксу – Запоріжсталі, ММК імені Ілліча та Алчевського меткомбінату. Час покаже, для чого два нових НАКи створюються авральним чином, - з огляду на енергетичні інтереси держави чи для фінансування передвиборної президентської кампанії.

До всього іншого, в Україні знайшовся ще один крайній. Цього разу ним став віце-прем’єр Андрій Клюєв. Причина, за словами Президента, – провал проекту «Одеса-Броди». А щодо того, що Клюєв одержав посаду віце-прем’єра тоді, коли щось змінювати в цьому проекті було вже пізно, Президент делікатно промовчав. «Мене не цікавить заповнення труби, а щоб через неї йшла нафта, і вона давала прибутки... Якщо ми будемо крутити носом, нас обійдуть і на металобрухт підуть ці труби».

Як зазвичай це відбувається в Україні, президентські реверанси в бік реверса і Росії, звучать одночасно з появою в інформаційному просторі інформації щодо переговорів з Латвією і Білоруссю про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до латвійського порту Вентспілс. І хоча Латвія дипломатично відмовчується, ця теза може розроблятися Україною як черговий козир у торзі з Росією, якщо це знадобиться. Поки експерти розберуться в економіці цього проекту, прорахують, скільки буде коштувати труба через усю Білорусь тощо, можна буде добряче потягнути час. У разі потреби і затори в Босфорі, які Л. Кучма зараз називає “заїздом шариків за ролики”, знову стануть серйозною перешкодою реверсові. Але в цілому формальна причина для ще однієї відставки в уряді вже є. А. Клюєв, переходячи в Кабінет Міністрів, розсудливо не склав депутатських повноважень.

Як компенсацію за низку енергетичних поступок, що намітилися в бік Росії, президент обіцяє домагатися скасування стягування ПДВ під час імпорту вуглеводнів з РФ. Навряд чи це позначиться на цінах на нафту і нафтопродукти, адже російському імпортові належить близько 90% нафти, яка поставляється в Україну, що дає можливість російським компаніям контролювати ціни на ринку.

І хоча лідер «Нашої України» Віктор Ющенко поспішив заявити, що у випадку його перемоги на президентських виборах перерозподілу власності не буде, а всі фінансово-промислові групи залишаться при своїх інтересах, — реальних важелів впливу на ситуацію у В. Ющенка зараз немає, а виходить, і першість у змаганнях з передвиборних обіцянок належить не йому, а Л. Кучмі.

Останню же зустріч двох президентів і цикл наступних заяв Л. Кучми можна назвати новим раундом вічного торгування України й Росії. Якщо найближчим часом визначені зміни в енергетичному секторі усе ж стануться, і позиція України з багатьох питань, що вважалися раніше принциповими, пом’якшає, скоріше за все варто очікувати підтримки Росією на президентських виборах чинного нині українського президента. Українські фінансово-промислові групи в цьому випадку і так залишаться при своїх інтересах, а винахідливість Леоніда Даниловича допоможе йому й надалі вигадувати нові козирі в грі з Росією.

Ольга Петрова

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus