УКРАЇНА

15:27

28.06

Влада

Вічний НАК

0

Можливо вугільного НАКу і не було б, якби не вибори. Але непередбачуваний жовтень неминуче наближається. Природно, це серйозно хвилює різновекторні сили, на протиріччях яких діючий президент побудував геніальну систему власної рівноваги.

Символічно, що перше втілення НАК «Вугілля України» відбулося в червні 1998 року одночасно з приходом Сергія Тулуба на посаду міністра вугільної промисловості в Кабінеті Міністрів Валерія Пустовойтенка. Вугільний НАК проіснував до квітня 2001 року, а потім, з подачі тодішнього прем’єра В. Ющенка, було ухвалене рішення про ліквідацію цієї структури. Однак цілком поховати вугільний НАК не вдалося.

У вересні минулого року уряд Віктора Януковича анулював рішення про його ліквідацію, передавши його у відомство Мінпалива. Сергій Єрмілов тоді відмовився уточнювати деталі і пояснювати причини, багатозначно натякнувши на те, що варто трохи почекати. Минуло півроку, і новий міністр палива та енергетики був представлений прем’єр-міністром одночасно з оголошенням першого доручення – створити ще раз державну акціонерну вугільну компанію і передати їй вугільну галузь, яка залишилась у відомі Мінпалива.

Йдеться про те, що до складу вугільного НАКу ввійдуть дві дочірні компанії - одна зосередить у своєму статутному фонді акції підприємств, які видобувають енергетичне вугілля, інша – коксівне. Надалі заплановано ці компанії передати на приватизацію. Як будуть продаватися держпакети, що входять до вугільного НАКу, - окремо чи всі разом - поки невідомо. Невідома також доля оптового ринку енергетичного вугілля після створення НАК. У цьому зізнався на своїй першій прес-конференції новий міністр палива та енергетики. Про всяк випадок він заявив, що існування такого вважає за необхідне. Однак після створення вугільного НАКу під виглядом скасування непотрібного відомства цілком можна буде спокійно ліквідувати нинішнього оператора оптового ринку енергетичного вугілля - державне підприємство «Вугілля України» - попередньо списавши на нього всі борги галузі. Малоймовірно, що новий НАК візьме на себе старі борги.

Що ж до самого С. Тулуба, то виведення з-під його відповідальності вугільної галузі принесе йому лише полегшення. По-перше, у лютому поточного року Рахункова палата і КРУ підрахували фінансові зловживання Мінпалива і тільки за програмою «Вугілля України» нарахували 50 млн. грн. По-друге, шахтарські страйки набридли Сергієві Борисовичу ще під час перебування міністром вуглепрому, а, по-третє, для атомної енергетики, керівником профільного НАКу якої він продовжує бути, вугілля практично не потрібно.

Отже, список претендентів на одержання контролю над новим НАКом традиційний: це ті, хто володіє або контролює підприємства, яким потрібне коксівне та енергетичне вугілля, іншими словами, це переважно приватні підприємства металургії, а також компанії теплової генерації. Вугілля потрібно:

1. «Криворіжсталі», у складі якої є коксовий завод. Колишній керівник підприємства Олег Дубина під час перебування віце-прем’єром в уряді А.Кінаха ініціював тісне співробітництво підприємства з ВАТ ДХК «Павлоградвугілля». О. Дубина близький до президентського зятя В. Пінчука, який, своєю чергою, зацікавлений у купівлі «Криворіжсталі». Зміна президента може загрожувати припиненням ініційованого Л. Кучмою і настільки вигідного для «Інтерпайпу» експерименту з майже безконкурсного продажу йому держхолдингу «Павлоградвугілля». На найближчих торгах у травні «Інтерпайпу» необхідно буде припинити сподіватися на зниження вартості держпакету і терміново купити «Павлоградвугілля», інакше це може обернутися втратою підприємства. Неясними є поки і перспективи обіцяного О. Дубині НАК «Енергетична компанія України».

2. ІСД, що контролює Алчевський коксохімічний завод і низку шахт.

3. Групі Р.Ахметова, до складу якої входить Авдіївський коксохімічний завод, Запорожкокс і Маркохім, а також великий гравець ринку — АРС, що є інвестором ряду вугільних підприємств і контролюючий держхолдинги «Краснодонвугілля», «Добропіллявугілля» тощо.

4. Групі «Приват», до якої належить Дніпродзержинський коксохімічний завод, Баглейкокс, Днепрококс і низка металургійних підприємств.

Іншими словами, вугілля потрібно всім. І у виграші залишиться той, хто буде допущений до керування новим НАКом. Але на яких би умовах не створювався новий НАК, зрозуміло таке:

· Позитивним результатом створення НАК «Вугілля України» стане виникнення ринкового суб’єкта, що зможе захищати інтереси галузі. Негативним моментом створення НАК стане загострення протиріч між енергетичними НАКами, у першу чергу через цінову політику, адже кожний з них є одночасно і постачальником, і споживачем продукції на енергетичному ринку України.

· Створення нового НАКу не дає чіткої відповіді на запитання щодо подальшої долі реформування вугільної галузі, ініційованого В. Гайдуком. Навряд чи створенню нового НАКу передуватиме серйозний аудит галузі.

· Функції міністерства палива та енергетики стануть цілком фіктивними. НАК «Вугілля України» завершить виведення з-під управління Мінпалива енергетичних ресурсів, що залишилися в держвласності. Йдучи у відставку, міністрам палива та енергетики майже не буде про що шкодувати.

· Існування створених президентом всіх енергетичних НАКів робить недоцільною і посаду віце-прем’єра з ПЕК. Коаліційність уряду також стає формальністю.

· До статутного фонду НАК будуть передані держпакети акцій вуглевидобувних підприємств, що унеможливить приватизацію окремих підприємств структурами, які здійснюють зараз контроль над ними, і істотно сповільнить приватизацію всієї галузі.

· Фінансово-промисловими групами, які одержали доступ до управління новим НАКом, буде лобіюватися приватизація цього підприємства єдиним пакетом. Їхні конкуренти, які не одержали доступу до контролю над новим ресурсним відомством, будуть домагатися приватизації вроздріб, однак, без допуску сторонніх покупців. З упевненістю можна сказати, що до відкритих конкурсів із продажу українських шахт справа так і не дійде.

· Новостворений НАК проіснує недовго і ввійде в підручники економічної історії разом з додатковою емісією та іншими алгоритмами як форма переділу власності в Україні в період формування первісного капіталу.

Залишається сподіватися, що пропозиція Міністерства палива та енергетики за рішенням проблеми заборгованості з зарплати перед шахтарями будуть підтримані на всіх рівнях влади, і з шахтарями держава нарешті розрахується поточного року незалежно від створення чи не створення нового НАКу.

Олена Дяченко, АКБ «Партія влади»

Джерело: Олена Дяченко

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus