УКРАЇНА

03:35

20.01

матеріали по темі:

Влада

ЄЕП ратифіковано. Що далі?

0

Незважаючи на ажіотаж навколо ЄЕП, наразі стало очевидним, що, незважаючи на прогрес у питанні його регламентації, реальних кроків по його формуванню до закінчення президентських виборів в Україні чекати не варто.

Отже, Рада ратифікувала Угоду про формування Єдиного економічного простору (законопроект № 0183). Російська Дума теж віддала свої голоси «за». Це, по суті, завершило етап юридичної підготовки ЄЕП.

Варто зазначити, що і в Україні, і навіть у Росії ратифікація проходила не так гладко, як задумували організатори.

Скажімо, перед голосуванням проти ратифікації угоди виступали окремі представники фракцій КПРФ, ЛДПР і «Родіна». Хоча ще у вересні минулого року лідер ЛДПР Володимир Жириновський висловив переконання, що всі чотири парламенти підтримають ідею створення ЄЕП, адже «якщо парламент щось не ратифікує або не приймає закони, він є саботажником, його потрібно розганяти, він не має права витрачати кошти з бюджету країни, якщо відмовляється працювати».

Цікава зміна позиції відбулася і в блоці «Родіна» Глазьєва-Рогозина. Подібна ж зміна позиції відзначається і в КПРФ. Зокрема, представники КПРФ характеризували ЄЕП як союз, від якого виграє пролетаріат.

Пояснити такі метаморфози можуть кілька версій: або три фракції ДД РФ, які становлять 28% голосів, прагнули «розбавити» злагоджене голосування 305 членів «Єдиної Росії», або ці фракції намагалися використати ЄЕП у внутрішньополітичних торгах, зокрема для демонстрації своєї незалежності від Кремля.

Хоча не виключається і той факт, що подібні заяви можуть свідчити про пошук варіантів «відходу» на випадок, коли б Договір не був ратифікований Києвом, а також про стимулювання Києва до певних кроків. Однак, з огляду на нечисленність трьох фракцій, не можна стверджувати, що їхнє голосування якимсь чином могло позначитися на загальних результатах. Позиція ж «Єдиної Росії» цілком відбивала політику офіційного Кремля.

Втім результати голосування (408 – «за», 7 – «проти») говорять про те, що попередні заяви могли бути, швидше за все, спланованим технологічним ходом. Такий хід міг бути розрахований на підштовхування Верховної Ради до ратифікації договорів про держкордон з РФ, що власне і було досягнуто. При цьому не викликає сумнівів, що Кремль розглядав формування ЄЕП у зв’язці з ратифікацією договору про кордон.

В Україні голосування за законопроект №0183 також супроводжувалося казусами. Перед голосуванням на порядок денний сім разів ставилося питання про відхилення, відкладення і неприйняття законопроекту. Цікаво завважити, що в голосуванні про неприйняття проекту про ЄЕП не брали участі практично всі представники бізнес-кіл від опозиції. Зокрема, ухилилися від голосування депутати від «Нашої України» Д.Жванія, М.Мартиненко, М.Катеринчук, Ю.Єхануров, Е.Гурвіц, П.Порошенко, О.Рибачук і В.Ющенко.

З голосуванням безпосередньо за законопроект №0183 справи йшли трохи інакше. Очевидно, знаючи, що законопроект буде прийнятий, депутати з «Нашої України» голосували «проти» або ухилилися від голосування. Одноголосно «за» проголосували фракції КПУ, «Народовладдя», «Демініціативи», СДПУ(о) (крім Л.Кравчука). «Регіони України» підтримали законопроект, за винятком тих депутатів, які перейшли у фракцію з «Нашої України». «Проти» законопроекту одноголосно виступила фракція БЮТ.

Таким чином, виявилося, що позиція «Нашої України» в цьому питанні більш ліберальна, ніж у колег з БЮТ, що, вірогідно, пояснюється наближенням виборів Президента і відповідними амбіціями лідера опозиції.

Курйозом дня стало, мабуть, і те, що голосування за законопроект №0183 збіглося в часі із введенням заборони на ввезення в Україну м’яса з РФ через побоювання завезення збудника ящура з Амурської області Росії.

Незважаючи на ажіотаж навколо ЄЕП, уже стало очевидним, що, незважаючи на просування в питанні його регламентації, реальних кроків по його формуванню до закінчення президентських виборів в Україні чекати не варто.

І якщо в Україні політичні еліти сконцентровані на жовтневих виборах, то в Росії також чекають їхніх результатів, побоюючись зробити поспішні кроки. Крім того, недавня криза у відносинах РФ і Бєларусі навколо поставок енергоносіїв підтверджує тезу про можливий перегляд і корекцію майбутнього ЄЕП в самому Кремлі.

Таким чином, ратифікація ЄЕП українським парламентом відбулася більше на папері. При цьому значення даного законопроекту полягає переважно в демонстрації готовності внутрішньополітичних сил до створення економічних об’єднань, альтернативних ЄС (але не протилежних), та зміцнення економічних зв’язків з РФ.

Анатолій Баронін

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus