УКРАЇНА

06:06

30.04

Влада

Початок великого виходу

0

Інформація про те, що народний депутат України Володимир Сівкович залишив фракцію «Регіони», а народний депутат Сергій Бичков – фракцію Партії промисловців і підприємців України і Партії «Трудова Україна», стала однією із сенсацій дня 20 квітня.

 

Багато обговорювали цю новину, сперечалися, висували гіпотези. Але всі суперечки доходили єдиної думки: ці виходи з фракцій свідчать про нездорову ситуацію в парламентській більшості.

Особливо важливо зауважити, що і пан Сівкович, і пан Бичков – досить вагомі фігури. Володимир Леонідович Сівкович – відомий політик і (в минулому) підприємець, людина, яка має вплив на оборонну сферу та авторитет і вплив у спецслужбах. Сергій Анатолійович Бичков – колишній заступник губернатора Дніпропетровської області, людина, яка знає тонкощі і специфіку роботи «Дніпропетровського клану».

Фракція «Регіони», з якої вийшов Сівкович, – друга за чисельністю фракція парламенту і до моменту «виходу» у неї входило 68 народних депутатів. Фракція могла гордитися тим, що саме вона є найбільшою фракцією парламентської більшості і саме вона контролює (хоч і формально) прем’єр-міністра і першого віце-прем’єра. Фракція «Трудова Україна +ПППУ» вважалася найбільш стабільною фракцією парламенту: за останні два роки кількість депутатів у ній залишалася незмінною – 42.

Що ж послужило приводом для виходу з фракцій народних депутатів? Нам не відома аргументація пана Бичкова, але для Сівковича останньою краплею стала ситуація навколо виборів у Мукачевому. Під час виборів мера в цьому закарпатському містечку грубо порушувалися права і статус народних депутатів України. Володимир Леонідович не з чуток знає, що таке порушення статусу народного депутата: у жовтні 2002 року він був побитий міліцією під час затримання бізнесмена Костянтина Григоришина – Сівкович через випадковий збіг обставин вечеряв разом із Григоришиним у ресторані «Егоїст». Тоді Сівкович і ще два народних депутати призупинили своє членство в парламентській більшості – до з’ясування ситуації.

Ситуація у квітні 2004 року мало чим відрізняється від ситуації у жовтні 2002 року. І тоді і зараз грубо порушуються і права людини, і статус народного депутата. І тоді і зараз інструментом сваволі виступають правоохоронні органи. І тоді і зараз головним замовником актів насильства і грубого нехтування нормами демократії називають СДПУ (о) і Віктора Медведчука.

Фактично те, що відбувається в парламенті, можна охарактеризувати як початок бунта парламентської більшості проти диктату з боку Медведчука і Адміністрації Президента. Провал конституційної реформи змусив зрозуміти: Медведчук не всесильний. Після того, як Адміністрації не вдалося «дотиснути» депутатів і отримати бажані 300 голосів, парламентська більшість осміліла і вийшла з покори. Можливі репресії вже не лякають, а тільки викликають озлобленість. До того ж у політичному середовищі з’явилися нові лідери, здатні протистояти Медведчукові.

У першу чергу це Володимир Литвин, який, фактично, поховав конституційну реформу і поступово перетворився в одного з визнаних лідерів. Ідея литвинівської «третьої сили» у парламенті набуває все більше прихильників і незабаром може виникнути нова фракція – «під Литвина». Назва фракції наразі обговорюється – «Центр»? «Громадянська позиція»? «Громадська платформа»? Але вже очевидно, що основними «китами» цієї політичної сили стануть Володимир Литвин, Олександр Зінченко, Олександр Омельченко, Тарас Чорновіл. Можливо, Володимир Сівкович.

Створення нової фракції може зруйнувати баланс сил у парламенті і привести до перегрупування більшості. Якщо раніше більшість створювалася за вказівкою з Адміністрації Президента і нею ж контролювалася, то тепер може початися новий процес. Стара більшість кане в лету, замість неї буде створена нова, на новій основі. Цілком можливо – без СДПУ (о) і «Народовладдя», але з «Нашою Україною».

Це своєю чергою приведе до відставки уряду і формування нового Кабінету. Тобто буде запущена ланцюгова реакція, яка може привести до істотної зміни політичної ситуації в державі.

Вибори в Мукачевому продемонстрували гнилість і цинічність Системи. Вихід Сівковича і Бичкова став свідченням того, що в парламентській більшості і пропрезидентському середовищі є люди, які мають почуття гідності, громадянську позицію і здатні протестувати.

На цьому «вихід» не завершився. За наявною інформацією до виходу з більшості готуються народні депутати Олександр Волков, Леонід і Андрій Деркачі. Ці депутати демонстративно відмовилися підтримати політичну реформу і неодноразово заявляли про неприпустимість тиску на депутатський корпус з боку Адміністрації Президента. Те, що Волков і Деркачі є найближчими друзями Леоніда Кучми, – показово: уже саме оточення Президента починає протестувати проти засилля Медведчука. Може, тільки після демаршу Волкова і Деркачів Президент задумається – з ким він?

Звичайно, Віктор Медведчук може переконувати Президента в тім, що далеко не все загублено і що розвал парламентської більшості не вплине на прийняття важливих рішень – мовляв, є ж іще і голоси комуністів, які можна ефективно використовувати. Але ситуація продовжує загострюватися, і якщо процес не зупинити, то невдовзі Медведчуку нічого буде запропонувати Президентові, крім голосів фракцій СДПУ (о) і КПУ. Невдоволення Медведчуком настільки сильне, що незабаром парламент може просто вибухнути зсередини. І тоді Президент не зможе похвалитися, що він контролює ситуацію.

Тому Леонід Данилович уже сьогодні стоїть перед дилемою: продовжувати знаходитися під впливом лідера СДПУ (о) або ж встати і, грюкнувши кулаком, вимовити сакраментальну фразу царя Салтана: «Хто я – цар чи дитя?». Зробити вибір буде непросто – занадто сильно прив’язаний Президент до теперішнього голови Адміністрації. Але, здається, свого часу до Дмитра Табачника він був прив’язаний ще міцніше. А де тепер Дмитро Табачник?

Андрій Моржковський

Джерело: Андрій Моржковський

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus