УКРАЇНА

21:48

06.12

матеріали по темі:

Влада

Степан Гавриш: Конституційну реформу провалено зрадою і опозицією

0

Після вчорашнього голосування багато хто пророкує відхід нинішнього координатора більшості Степана Гавриша у політичну тінь. Надто вже багато ображених на його реформаторську активність. А його останній маневр з тлумаченням вчорашнього голосування так би мовити не за регламентом був схожий на несмішний фокус. Але він і далі говорить про політреформу як останній романтик:

- Як ви оцінюєте, чому все ж не набралося 300 голосів?

- Я не хочу відкидати своєї версії про те, що було оголошено інший номер законопроекту, і багато хто міг не зрозуміти, за що голосував. Наскільки я знаю, сьогодні є заяви 2-3 депутатів про те, що вони не почули про це, інші кажуть, що не встигли натиснути кнопки. Але за великим рахунком я розумію, що не проголосували якраз люди, які є наближеними до влади, а також люди, які вийшли з депутатських фракцій і груп напередодні голосування. З 25 незалежних обранців проголосувало лише 6. Хоча за нашими підрахунками збиралися голосувати щонайменше 11-12 депутатів.

- Але чимало депутатів заявляли, що не голосували через те, що на них тиснули?

- Виникає запитання, з якого боку. Я не пам’ятаю випадку, щоб хтось в парламенті чинив опір, коли натискала влада, та ще й в такій мірі. Я розумію, є люди, яких не можна зламати – вони твердіші за метал. Але більшість з них мають системний бізнес, вони недавно самі були владою обласкані, їх влада завжди захищала, а вони натомість висловлювали їй вдячність.. Але вчора вони цього не зробили. Думаю, що зважаючи якраз на те, що у них бізнес, вони не пішли на це. Тому мені здається, що тиск був якраз з протилежного боку. Думаю, що опозиція попрацювала надзвичайно ефективно – з кожним депутатом. Вони знали, за що борються. І треба віддати їм належне, вони виграли нинішній раунд політичних змагань, хоча в цілому програли. З іншого боку, влада, на превеликий жаль, виявилася надто самовпевненою, і не змогла організувати процес дискусії таким чином, аби спроможність коаліції була достатньо консолідованою. Але найбільше мені болить те, що тут, як і завжди в найважливіші моменти історії, знову спрацював чинник зради. Я вважаю, що ми знову маємо класичну тему, яка супроводжувала поразки Хмельницького, Мазепи, Грушевського, Винниченка і багатьох інших. Це зрада тих, хто не розуміє майбутнього України. Політична реформа не була якимось планом для продовження терміну чинного президента чи створення умов для пролонгації нинішньої системи влади. Навпаки вона мала призвести до реконструкції влади. Сьогодні ми просто законсервували те, що є. Вчора це була надзвичайно серйозна помилка політичних сил, які провалили політичну реформу.

- Чому ви вважаєте, що опозиція також не виграла?

Опозиція відкинула оновлення влади. Саме вона завжди вимагала реформу, була не просто співавтором, а бронепоїздом, який погрожував владі зміною системи державної влади. Але, як і виявилося, насправді, у неї інші плани. Скориставшись моментом, вона сама опинилася на боці влади. Тепер вона уявляє себе наступною владою з її нинішніми повноваженнями, хоча лише теоретичними.

- Пане Степане, чи ви справді вірите в те, що депутати не знали, за що голосували?

- Це питання має виключно формально-правовий і регламентний характер. Вчора я отримав стенограму в управлінні Верховної Ради, згідно з якою голова Верховної Ради, оголошуючи закон для розгляду, називав Закон під номером 1674. Більше того, він назвав його з певними уточненнями, а потім відразу виніс на голосування. Тому, якщо виходити з того, що люди знали, за що голосували, то звичайно, можна вважати, що реформа провалена. Але якщо поставитися до регламенту чітко, на голосування може ставитися лише законопроект про внесення до Конституції України за номером 4105, який попередньо був схвалений Конституційним Судом. Більше того - згідно з постановою Верховної Ради України ми не мали права вносити до цього документу жодних змін чи поправок. Тому я власне наполягаю зосередитися на цьому аспекті та провести дискусію. Але це має бути чесна дискусія – до кінця. Можливо, за цей законопроект повторно проголосує ще менше людей, але вона має бути чесною, на скільки має бути чесним взагалі процес законотворення. Тобто закон буде мати формальні ознаки: законопроект знову ставиться на голосування, а Верховна Рада має чітко знати, що вона голосує саме за 4105.

- Наскільки вірогідно зараз підняти це питання?

- Це має бути вимога політичних сил про те, щоб поставити питання для обговорення. Думаю, це можна буде зробити на погоджувальній раді наступного тижня. Якщо така вимога буде – ми підемо шляхом ухвалення окремого рішення через внесення тієї чи іншої пропозиції. Я розумію особливу складність позиції, в якій опиниться голова Верховної Ради Володимир Литвин і глибоко йому співчуваю. Це може викликати напруження в парламенті. З іншого боку, я вважаю, що у випадку, коли це не вдасться провести через парламент, треба звертатися до Конституційного Суду, щоб отримати відповідне роз’яснення – проголосований 4105 чи інший законопроект? В цьому відношенні має дати свій висновок і регламентний комітет. У будь-якому випадку потрібно визначитися юридично. Питання стосується навіть не самого законопроекту 4105, а й сутності законотворення. Колись такі помилки можуть спіткати інші закони, не менш серйозні ніж нинішній. Ми маємо виробити запобіжні засоби від формальних помилок. Збої дають навіть електронні машини, не кажучи вже про людей.

- Якби вдалося проголосувати ще раз, як ви вважаєте, скільки можна б було набрати голосів?

- Мені здається, ми б не повторили такої помилки, яка сталася вчора. Є багато нюансів, які важко зараз коментувати, оскільки вони носять суб’єктивний характер. Зважаючи на мою функцію координатора більшості я не маю права не звертати уваги на оцінки окремих людей з більшості. Крім того, після голосування ми не збиралися з приводу конституційної реформи і не приймали ніякого рішення. Але мені здалося, що у нас були ресурси для перемоги. Мої підрахунки показували, що мінімум 302 голоси ми могли твердо набрати при голосуванні, тому що наші ресурси були в межах 302-320 голосів. Якщо подивитися на список тих, хто не голосував, і яких потім дехто назвав героями України, ви зрозумієте, що якраз ці люди, як ніхто інший, повністю вмонтовані у владу, і в той же адміністративний ресурс. Їхня позиція викликає у мене, як мінімум, запитання. Зрозуміло, вона може мати особистий характер. Але з іншого боку ми зобов’язані зрозуміти, що сталося. Йдеться не про провал якогось проекту влади, а про провал серйозного політичного проекту, який підтримав широкий спектр політичних сил. Сьогодні до мене безперестанку телефонують люди, я отримав понад 300 телефонних дзвінків. Тепер люди відчули, що ця втрата буде дуже відчутною для нашого розвитку. Але я переконаний, що питання політреформи не відкинуто. Згідно з статтею 158, якщо не буде знайдено іншого рішення, цю тему можна буде повернути на розгляд в парламент через рік. Але після виборів президента ситуація буде зовсім іншою. Тоді все буде залежати від позиції нового президента.

Розмовляла Соломія Лесюк

Джерело: proUA

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus