УКРАЇНА

18:16

07.12

матеріали по темі:

Влада

Хто причетний до перетворення Року Польщі в Україні в рік економічних воєн?

0

Процес приватизації польського метпідприємства «Huty Stali Czestochowa» викликав резонанс як у польських, так і в українських ЗМІ. Чимало мас-медій висвітлювали події довкола польського підприємства як обмеження прав української корпорації і держави в цілому з боку Польщі.

Однак не тільки українські підприємці потерпають від обмежень у Польщі. Аналогічна ситуація існує з поляками в Україні – згадати хоча б справу з відчуженням «Львівського Цуму» у польських інвесторів.

Кому ж вигідні конфлікти між двома країнами в Рік Польщі в Україні? У польських ЗМІ сьогодні лунають припущення, що в Україні за цим може стояти віце-прем’єр країни Дмитро Табачник. Саме він наказом Президента був призначений Главою оргкомітету «Року республіки Польщі в Україні».

Частина 1. Прикордонний конфлікт

Рік Польщі в Україні розпочався з конфлікту за право бути власником майна Львівського Цуму – найбільшого торговельного майданчика столиці Галичини. 1995 року універмаг було перереєстровано на закрите акціонерне товариство і він став власністю трудового колективу. 2000 року ЗАТ здійснило додаткову емісію акцій, збільшивши статутний фонд за рахунок інвестицій польських підприємців Єжи Коника і Ярослава Новацького. Отож, поляки ввійшли до складу акціонерів Цуму. Усі зміни зареєструвала Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

Польські інвестиції було вкладено в ремонт, закупівлю великих партій нового товару і необхідні для торгівлі засоби. Колись збиткове підприємство почало давати перші прибутки.

Однак наприкінці січня поточного року на ЗАТ прийшло «стороннє» керівництво. Власність до рук нових власників передали законодавчі органи влади.

Частина 2. Операція «И»: стратегія, автори й виконавці

Припустімо, десь у Києві є людина, у якого виникло бажання прибрати до рук Львівський ЦУМ. Припустімо, що людина ця сидить у кріслі гуманітарного віце-прем’єра і ім’я її – Дмитро Табачник. Пан Табачник має хороші стосунки з ДКЦПФР. Найліпші його знайомі в комісії – Андрій Портнов (перший заступник виконавчого секретаря ДКЦПФР) і Іван Гранцев (тепер колишній начальник відділу реєстрації емісій).

Іван Гранцев «здає» віце-прем’єрові інформацію про склад акціонерів, пакети акцій і розміри останніх емісій. Далі він відшукує т.зв. «міноритарного» акціонера (особа, у якої мінімальний пакет акцій АТ) львівського Цуму. Таким акціонером є Богдан Бавдіс – власник 0,5% ВАТ. Нотаріально дрібний акціонер доручає захист власних прав адвокатові Сергієві Коровченку. Далі адвокат знаходить «свого» суддю у певному місцевому суді України – а далі все йде «як по маслу».

Юрист від імені дрібного акціонера подає позов до суду з вимогою скасувати рішення останніх зборів акціонерів, на яке міноритарія начебто не запросили, порушивши його акціонерні права. Після цього «свій» суддя Голосіївського місцевого суду Києва скасовує результати останніх зборів акціонерів ЗАТ «Львівський ЦУМ».

Далі справа за Іваном Гранцевим – «своїм» чоловіком у ДКЦПФР, що на виконання рішення суду скасовує всі рішення останніх зборів акціонерів. Саме під час цих зборів було ухвалено рішення провести допемісію і змінити склад «великих» акціонерів. Далі скликають нові «загальні збори» акціонерів без повідомлення головних власників основного пакета акцій. Акціонери ухвалюють рішення про призначення нового директора підприємства – Юрія Кавецького (львівського підприємця), що фіксується у відповідному протоколі зборів. Після цього адвокат знову звертається до судді (тепер – це суддя М. Луценко Бориспільського районного суду Київської області) з позовом про те, що новий директор не може виконувати покладені на нього функції. А це порушує його (Коровченка-Бавдіса) права як акціонерів. Суддя задовольняє позов дрібного акціонера, після чого пан Кавецький у супроводі судових виконавців і міліції «законно» входить на територію підприємства, з’являється в кабінеті директора і заволодіває документами і печатками.

Далі найбільш простим варіантом розвитку ситуації є перепродаж майна і прав іншим особам. Коли шахрайство буде викрито (а суддя М. Луценко невдовзі скасує власне ж рішення, як передчасне), майно і власність будуть знаходитися вже в третіх-четвертих руках підприємців, що ніби-то не мають до того, що сталося, аніякісінької причетності.

Частина 3. До чого тут Huty Stali Czestochowa?

Зі свого боку Польща теж досить дивно відреагувала на свій рік в Україні. Практично паралельно з подіями у Львові, польський уряд «кидає» українських підприємців. Міністерство держмайна Польщі практично скасувало перемогу української корпорації «Індустріальний союз Донбасу» у тендері на купівлю польського метпідприємства Huty Stali Czestochowa. Замість ІСД польське підприємство було віддано транснаціональній британсько-індійської компанії LNM, що насправді запропонувала значно гірші умови для розвитку підприємства, ніж українська корпорація. Наслідки – ІСД офіційно заявив, що відмовляється брати участь у приватизації інших польських об’єктів до вирішення ситуації з металургійним комбінатом Huty Czestochowa. Своєю чергою Президент України доручає нашому прем’єр-міністрові Віктору Януковичу розібратися в ситуації навколо приватизації польського підприємства. Сьогодні, за словами президента польської держави Олександра Кваснєвського, Польща призупинила процес купівлі-продажу свого меткомбінату до закінчення роботи комісії, що має оцінити процедуру приватизації.

Питання приватизації польського комбінату Huty Czestochowa, як і питання вже приватизованого Львівського ЦУМу фактично вийшло на рівень президентів двох країн.

Частина 4. Ще одна «И»

Ситуацію, у якій опинилися поляки-власники львівського «Магнуса», можна розглядати як випадковий збіг, що в жодний спосіб не стосується польсько-українських відносин на найвищому рівні. Однак аналогічність розвитку ситуації в Києві змушує по-іншому глянути на львівські події.

ВАТ «Столичний», більш звісний у Києві як ресторан «Столичний», знаходиться в самому центрі столиці – там, де Хрещатик переходить у Європейську площу. Сьогодні площа в стадії реконструкції, і приміщення, у якому знаходиться «Столичний», буде знесено. Тендер на реконструкцію всієї площі виграла фірма «Грааль», більш відома в ділових колах столиці як фірма, наближена до віце-прем’єра Дмитра Табачника. За неофіційною інформацією, тендер «Грааль» виграв не без допомоги хорошого знайомого Дмитра Табачника – першого заступа глави Київської міськадміністрації і паралельно начальника Головного управління економіки і розвитку Києва Валерія Борисова.

У ситуації з ВАТ «Столичний» майже стовідсотково повторилася історія львівського Цуму. На кінець 2003-го «Столичний» був перетворений із ВАТ у ТОВ. Утім, пан Іван Гранцев (підопічний Андрія Кравця в ДКЦПФР) помітив «неточність» в оформленні документів. Після цього комісія скасувала перереєстрацію.

Далі – за схемою «позов міноритарного акціонера». Ним виявився Сергій Коровченко – той самий адвокат, що у справі Львівського Цуму захищав інтереси міноритарника Богдана Бавдіса. Таким чином, один і той самий чоловік у Львові відстоює права на власність ВАТ «Львівський ЦУМ», а в Києві – права на власність ВАТ «Столичний». При цьому у львівській справі пан Коровченко живе за адресою м. Київ, Кловський узвіз, 12, а в справі київській – м. Київ, вул. Желябова, 8 (гуртожиток). Себто просто змінює реєстрацію залежно від того, у якому місцевому суді знаходитися «свій» суддя.

Далі вже традиційні збори акціонерів без участі головних власників акцій і призначення нового керівника. Главою правління ВАТ «Столичний» стає Євген Гаркуша. Після цього Сергій Коровченко (як і в справі з Цумом) подає позов до суду про те, що новий керівник ВАТ «Столичний» не виконує своїх обов’язків, чим порушує права акціонера Коровченка. Після цього суддя Залізничного міського суду Львова Є. Мусієвський ухвалює рішення, яким зобов’язує нового керівника виконувати свої безпосередні обов’язки. Після ухвали судового рішення пан Гаркуша в супроводі судових виконавців і міліції входить до директорського кабінету компанії «Столичний» і починає розпоряджатися коштами і майном компанії.

Головні ж (великі) акціонери, як і в справі з Цумом – нічого не знають про те, що відбувається. Коли «старі» власники довідаються про позбавлення прав на ВАТ, суддя Мусієвський скасовує своє попереднє рішення, як передчасне. Але в цей час пан Гаркуша встигає кілька разів перепродати майно іншим особам, у тому числі і представникам «Грааля». За словами вже «колишніх» власників ВАТ «Столичний», представники фірми Грааль раніше кілька разів зверталися до них із бізнес-пропозиціями про купівлю ресторану, однак не отримали позитивних результатів.

Частина остання. Кому це вигідно?

Аналіз вищезгаданих випадків дає змогу припустити, що за діями підприємців у львівській і київській ситуаціях стоїть одна і та ж особа. Так, в обох випадках практично скопійовано схему відчуження майна у власників, також у них присутні ті самі діючі особи (адвокат Коровченко, паперовий реєстратор Портнов, адвокат-підприємець Іван Гранцев – зараз член НС ВАТ «Столичний»). Поза сумнівом і те, що «домовленості» із представниками ДКЦПРФ і судовими інстанціями щодо відчуження майна компаній проводилися на досить високому рівні. З огляду на ж те, що компанія «Грааль» за неофіційною інформацією пов’язана з віце-прем’єром Дмитром Табачником, цей самий чиновник, на наше припущення, фігурує і в ситуації зі львівським «Магнусом». Таким чином, дії пана Табачника можуть спричинити початок україно-польської економічної війни.

Післямова

Із заяви Ярослава Новацького від 24 березня стосовно Львівського супермаркету «Магнус», оприлюдненої польським виданням ділових кіл «Пульс бізнесу» (24.03.2004):

«У нас є документи, які свідчать про бізнес-зв’язки в справі ВАТ «Столичний» між А. В. Портновим, І. Гранцевим, а також Дмитром Табачником – віце-прем’єром України і Главою Оргкомітету Року Польщі в Україні... Ми знайшли документи, які підтверджують бізнес-зв’язки Юрія Тадейовича Кавецького, нового «гендиректора» нашої компанії, з паном Тарасом Козаком – шефом регіональної митниці у Львові. Раніше він працював заступником Сергія Медведчука, шефа податкової адміністрації львівської області»...

Петро Павловський

Джерело: Петро Павловський

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus