УКРАЇНА

05:56

04.12

матеріали по темі:

Влада

А якщо в партію згуртувалися малі...

0

Практично непоміченою пройшла одна цікава подія в українському політичному житті: 5 квітня десять політичних партій підписали угоду про створення об’єднання «Народний президент».

 

Особливий інтерес викликає той факт, що всі ці партії не відносяться до числа лідерів політичного процесу. Про більшість з них знають лише фахівці-політологи і політтехнологи, які час від часу використовують не стільки партійні структури, скільки факт наявності мін’юстівських свідоцтв про реєстрацію політичної партії – для створення різного роду політичних комбінацій.

Отже – угоду підписали партія «Нова генерація України», Політична партія малого і середнього бізнесу України, Патріотична партія України, Українська селянська демократична партія, Усеукраїнська партія трудящих, Ліберально-демократична партія України, Слов’янська партія України, Партія «Українська національна асамблея», Зелена екологічна партія «Веселка» і партія «Український союз праці «Орій». Справді, більшість назв нічого не говорить.

Кілька примітних фактів. По-перше, дві політичні партії («Нова генерація» і Український союз праці «Орій») раніше числилися союзниками блоку «Наша Україна». По-друге, Українська селянська демократична партія і Ліберально-демократична партія України на минулих парламентських виборах входили в блок «Команда озимого покоління». По-третє, не зрозуміло, що в цій досить респектабельній компанії роблять деякі дивні фігури – голова Зеленої екологічної партії «Веселка» Михайло Гуцол, лідер УПА Едуард Коваленко і лідер Патріотичної партії Микола Габер. По-четверте, як можна об’єднати в єдину коаліцію десять партій, які стоять на різних ідеологічних платформах?

Якщо партії вирішили об’єднатися – значить, це комусь потрібно. Але кому? Судячи з більш ніж лаконічних повідомлень інформагентств можна зрозуміти, що ініціатори об’єднання не назвали потенційного кандидата, якого вони можуть підтримати на виборах. При цьому спробували намалювати портрет майбутнього Президента. «Ми хочемо єдине: щоб наш Президент любив природу, флору і фауну. І людину – як невід’ємну частину цієї природи», - так визначив головний критерій, вироблений для майбутнього Президента, один з учасників прес-конференції. Ємко і конкретно, чи не правда? Решта критеріїв – відданість тій або іншій геополітичній концепції, політичні та ідеологічні переваги кандидата, його ставлення до проблем розвитку бізнесу в Україні – це все таке дріб’язкове і другорядне порівняно з флорою і фауною, що навіть незручно якось... Тут парламентський народ фігнею марудиться, конституційну реформу затіяв. А все, бач, так просто і геніально! Досить возлюбити ближнього і опікуватися природою, братами нашими меншими. Ось вона – ідеальна модель суспільства! Ось він – ідеальний кандидат!

Правда, побратими Михайла Гуцола по коаліції (а саме він висловив цю сентенцію) пообіцяли, що незабаром спільними зусиллями будуть висунуті вимоги до кандидата, а також будуть створені об’єднані штаби в регіонах. Більше того, голова Політичної партії малого і середнього бізнесу Віктор Швець заявив: «Кого підтримає наша коаліція, той і буде Президентом України». Досить самовпевнено і ємко!

Кого ж може підтримати коаліція на наступних виборах?

Отже, присутність у коаліції двох партій з числа прихильників Віктора Ющенка дає підстави говорити про незриму присутність образу Віктора Андрійовича. Участь у коаліції двох партій-членів «Команди озимого покоління» змушує говорити про те, що цей проект може бути близький (ідеологічно, ментально і фінансово) народному депутатові Віктору Пінчуку. Як тут не згадати, що не дуже давно участь у президентській кампанії пророкували екс-міністрові економіки і лідерові Коп-ів Валерію Хорошковському, у якого з Пінчуком більш ніж близькі відносини. В Едуарда Коваленка, за наявною інформацією, неодноразово помічали ледь приховувані симпатії до нинішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича. Завважмо також, що 8 квітня учасники коаліції збираються не десь, а саме в Донецьку, де пройде форум Коаліції патріотичних сил України. Спрямувати погляди в східному напрямку змушує також присутність в коаліції лівої Всеукраїнської партії трудящих і проросійської Слов’янської партії України.

Яким же може виявитися єдиний кандидат від коаліції? Це має бути досить молода людина, яка володіє українською мовою, не відкидається української культури, обов’язково – православна, з ліво-центристськими поглядами і переконаннями, проросійськи орієнтована, з патріотичною риторикою, яка любить тварин, знає інтереси села, вміє стукати «залізною рукою» по столу і з лідерськими нахилами, яка має свій бізнес. Складіть докупи всі партійні пріоритети – і неодмінно матимете Віктора Медведчука.

Цілком очевидно, що проект коаліції «Народний президент» - це не ініціатива знизу. Це – продукт роботи політтехнологів і політиків, зліплений за благословенням з Адміністрації Президента. Кого підтримає ця група – наразі не відомо. Але те, що вона когось підтримає, сумнівів не викликає.

Залишаються нез’ясованими кілька моментів. По-перше, невже хтось всерйоз розраховує створити коаліцію «під себе»? Якщо так, то максимум, на що розраховують творці, – це «шумовий ефект». Власник такої коаліції може опинитися в ролі Чічікова, котрий скуповував у Херсонській губернії мертві душі, аби козиряти ними в столиці. Візуально кандидат від коаліції може порівнювати себе з Ющенком, у якого в блоці «Наша Україна» - теж десять партій.

По-друге, а чи не буде коаліція таким собі «троянським конем» для поки що невідомого кандидата? Оточений блазнями король незмінно сприйматиметься як «король блазнів». Умовно кажучи, завтра високий політик на ймення, скажімо, Віктор Володимирович урочисто проголосить іншого політика, на ім’я, наприклад, Віктор Федорович, «єдиним кандидатом», а коаліція, радісно плескаючи в долоні, побіжить його підтримувати. Уявіть собі такого Віктора Федоровича в оточенні Габера, Гуцола і Коваленка, які старанно підтримують свого лідера і репетують: «А мені обіцяли посаду прем’єр-міністра!», «А мені – посаду голови адміністрації!», «А мені – міністра оборони!». Скільки голосів після демонстрації такої картинки залишиться у Віктора Федоровича? Правильно – виключно голоси учасників коаліції. Плюс підмочена репутація.

По-третє, а чи стане нашим політикам розуміння, що з такими коаліціями слід чинити просто і жорстко: ліквідуючи їх у зародку, аби факт не перетворився на фактор. При виникненні такого роду коаліцій варто відразу відокремити конструктивні елементи, інтегруючи їх у власні схеми, а решту залишити з миром. У подібних коаліціях є певний відсоток діячів, займатися якими набагато цікавіше буде не серйозним політикам, а професійним психіатрам.

Ми можемо багато і довго говорити про структурування суспільства на партійній основі і про те, що мають залишитися сильні партії і сильні політичні об’єднання. Але закон партійної і суспільної еволюції такий, що слабкі мають просто загинути. Вони повинні або самоліквідуватися, або влитися до складу сильніших партійних груп. Об’єднання за принципом «союз аутсайдерів» - це нонсенс, політичний анекдот, і ніщо інше.

І ще. Іноді треба згадувати і про закони арифметики. Більшість учасників коаліції продемонстрували під час парламентських виборів 2002 року, що їхні рейтинги наближаються до нуля. Додавання нулів дає в сумі нуль. Множення будь-чого (наприклад рейтингу) на нуль теж дає нуль. Ділення (наприклад влади) на нуль просто заборонене – і законами, і логікою, і сенсом життя.

Василь Сергєєв

Джерело: Василь Сергєєв

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus