УКРАЇНА

14:26

19.11

На ринку нафтопродуктів присутні до 40% контрафакту і контрабанди

На ринку нафтопродуктів присутні до 40% контрафакту і контрабанди

Акцизна реакція

0

Партія Яценюка націлилась на вітчизняний ринок нафтопродуктів

Днями влада вкотре перейнялася практикою змішання нафтотрейдерами вибухонебезпечних хімікатів з метою підвищення октанового числа автомобільних палив. При цьому уряд вже неодноразово та безуспішно намагався зменшити частку фальсифікату на українському ринку нафтопродуктів (згадаймо гучні кампанії 2007–2009 та 2011–2012 років).

Можливо, до цієї проблеми ніхто ще довго не повернувся. Але, як би цинічно це не звучало, з’явився привід у вигляді вибухів резервуарів однієї із найбільших нафтобаз країни на Київ­щині.

ЩЕ ОДИН ПОДАТОК

Про нелегальний сектор нафторинку країни заговорив навіть нафтовий магнат Сергій Тищенко, один із найбільш непублічних трейдерів нашої країни. (Заснована ним група компаній «Фактор» беззмінно входить до п’ятірки найбільших гравців українського оптового нафтопродуктового ринку). За його словами, в Комітет податкової політики ВР вже направлено пропозицію ввести акцизну накладну при імпорті нафтопродуктів і нафтохімії, яка застосовується для створення сумішевих бензинів (підвищення октанового числа за допомогою різних присадок).

Як запевняють автори ініціативи, нова система контролю зробить виробника дизпалива або бензину агентом державної фіскальної служби (ДФС) зі сплати нового податку, і відповідатиме за випуск акцизних накладних. Тищенко впевнений, що ці заходи збільшать ступінь легальності ринку та контролю якості. «За таких умов податок на роздріб в 5% із заправного пістолета АЗС точно потрапить до місцевого бюджету.

Зараз на ринку нафтопродуктів присутні до 40% контрафакту і контрабанди.

«Про яку конкуренцію може йтися, якщо я за тонну нафтопродуктів плачу на $400 більше, ніж контрабандист, що призводить до різниці в ціні на літрі бензину в 7–8 грн.», — пояснив бізнесмен мотивацію запропонованих парламенту змін.

На словах все виглядає чудово. Однак вузьким місцем нової акцизної реформи є його адміністративно-бюрократична складова. А саме — хто визначатиме, яка нафтохімія підходить для виробництва сурогату автомобільного палива, а яка ні? Передбачається, що питанням займеться ДФС, і за її поданням у разі виявлених порушень — МВС.

Раніше, в 2001–2011 роках ця сфера перебувала в компетенції профільної міжвідомчої комісії уряду при Мінпаливенерго і Центральної енергетичної регіональної митниці (ЦЕРМ) Держмитслужби. Їх вплив на доволі чутливу сферу контролю над імпортом та якістю нафтопродуктів було збалансовано. Адже в ті роки маса нелегального бензину на ринку країни досягала мінімального рівня за всю історію незалежності. Якщо до створення ЦЕРМ у 2000 році частка контрафакту становила не менше 30%, то потім вона скоротилася до 15–20%.

Це подобалося далеко не всім представникам великого бізнесу. І саме це невдоволення призвело до злиття Держмитслужби з ДФС, а потім — і до ліквідації ЦЕРМ. Уже в 2011–2013 роках частка сурогату на ринку повернулася на рівень 35%, а сьогодні, за оцінками трейдерів, і зовсім досягла 40%.

Спостерігачі вважають, що нова акцизна система контролю над ринком нафтопродуктів може стати безплідним експериментом, адже, наприклад, і ДФС, і МВС багато років відповідали за фронт боротьби з нелегальними врізками в нафто- і продуктопроводи, але особливих перемог на цьому терені не досягли. Кількість нелегальних трубопроводів рік із року навпаки тільки зростає. Такий же результат цілком можна очікувати від будь-яких кроків, які спрямовані перетворити контроль над ринком нафтопродуктів у монополію цих відомств.

КАБІНЕТНА КОНКУРЕНЦІЯ

Експерти вважають, що політична інтрига навколо цих починань заплетена навколо протистояння між двома провідними членами правлячої парламентської коаліції — «Народний фронт» (НФ) Арсенія Яценюка і Блок Петра Порошенка (БПП), що давно назріває.

Судячи з усього, акцизна ініціатива належить НФ, до лав якого входить глава оборонного Комітету ВР Сергій Пашинський. А на зв’язок Сергія Володимировича з Тищенком в одному з інтерв’ю нещодавно вказував представник парламентського комітету з питань ПЕК Олександр Онищенко.

Акцизна ініціатива — далеко не єдиний креатив НФ на терені нафтових реформ. Адепти партії Яценюка мають намір домогтися створення державної компанії-оператора на ринку нафтопродуктів.

«З точки зору державних інтересів, потрібно було б створити велику транснаціональну компанію з офісом у Києві, чиї акції котирувалися б на фондових біржах Варшави, Лондона, Франкфурта. Такий національний оператор потрібен — це ж питання енергетичної безпеки», — так пояснив своє бачення Сергій Тищенко.

За попередніми даними, основою нової держкомпанії повинні стати активи дочірнього підприємства трубопровідної монополії «Укртранснафта» — ТОВ «Укртранснафтопродукт» у складі низки нафтобаз по всій країні, великого підземного сховища в Лубнах і українського сегменту найдовшого в Європі нафтопродуктопроводу Самара — Західний напрямок (Мозир — Ужгород).

Виходить, що прем’єр-міністр і його партія мають намір посилити політику держави на нафторинку всього лише двома інструментами. По-перше, шляхом створення компанії-оператора для розширення ролі уряду в імпорті нафтопродуктів. По-друге, за допомогою акцизної реформи для поставок обраного списку нафтохімікатів.

Відзначимо, що на ринку обертаються багато сотень товарних хімікатів і напівфабрикатів нафтопереробки, з яких можна виготовляти бензин-сурогат. І якщо парламент прийме пропозиції Тищенка, то одні хімікати можуть періодично включатися в акцизний список розчерком пера чиновників ДФС, а інші — таким же чином виключатися.

За логікою політичної конкуренції між партіями Президента і прем’єра, альтернативу цим нафтовим реформам міг би сформувати призначений за квотою Президента глава Міненерго Володимир Демчишин.

У компетенції міністра перебувають, зокрема, ключове рішення проблеми імпорту як такого через вироблення шляхів розвитку державних активів у видобутку та переробці нафти. Адже імпорт домінує над внутрішнім ринком не останьою чергою тому, що держава давно самоусунулася від відповідальності за сферу сировинного забезпечення власного виробництва нафтопродуктів.

Поки що сказати вагоме слово у визначенні нафтової стратегії України головне паливне відомство не може з причин політичної доцільності. Розвиток «Укрнафти» і Кременчуцького НПЗ, в капіталі яких закладено значну частку держави, поки що ексклюзивно і багато років поспіль перебуває в руках Ігоря Коломойського.

Схожа ситуація з компанією «Укргазвидобування» — власником Шебелинського ГПЗ (другого за вагою виробника нафтового конденсату в країні). До 2014 року її врядування та розвиток було віддано на відкуп Дмитру Фірташу. Нині, на думку експертів, стратегію компанії визначає власник мережі автозаправок WOG, народний депутат Ігор Єремєєв.

Фото: PHL

Теги:

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus