УКРАЇНА

17:55

06.12

«Коментарі» згадали, у що збиралися перетворити ЧАЕС і зони відчуження за останні 27 років

За неповні три десятиліття з´являлося близько двох десятків ідей, у що можна було перетворити Чорнобильську АЕС та її кинуті землі в 30-кілометровій зоні відчуження. Єдине рішення, яке було доведено до кінця - це повна зупинка всіх реакторів станції. Більшість із решти прожектів померли, не встигнувши народитися.

1986: найпотужніша АЕС

Ще на початку 1986 року планувалося зробити з ЧАЕС одну з найпотужніших атомних електростанцій, добудувавши їй ще два енергоблоки. Майбутні п´ятий і шостий блоки мали бути запущені в 1986-1988 роках. Таким чином, загальна потужність електростанції повинна була досягти 6000 МВт. Стільки ж зараз, після добудови шостого енергоблоку, становить потужність найбільшої в Європі і третьої у світі Запорізької АЕС.

Порушила ці плани аварія на четвертому енергоблоці. Але відразу від цієї ідеї не відмовилися. Питання добудови нових енергоблоків розглядався ще раз у 1987 році. Врешті-решт було вирішено нові блоки не добудовувати, але відновити роботу трьох уцілілих після аварії реакторів. Поворотною точкою в питанні роботи ЧАЕС стала сильна пожежа на другому енергоблоці на початку 1991 року. Тоді Верховна Рада прийняла рішення станцію повністю закрити.

Проте дискусії про необхідність повної зупинки ЧАЕС велися впродовж першого десятиліття незалежності. Керівництво ЧАЕС і сьогодні стверджує, що повністю зупиняти роботу атомної станції у 2000 році було помилкою. Щоправда, шкодування, в основному, стосуються суто грошового питання. Відмовившись від політичного рішення терміново зупинити останній працюючий енергоблок, можна було б виторгувати у країн заходу більш значну грошову компенсацію за повну зупинку ЧАЕС.

2003: ядерний моглильник

Конкурс на будівництво в Чорнобильській зоні відчуження сховища для відпрацьованого ядерного палива був оголошений ще в 2003 році. У 2005-му навіть був підписаний контракт із переможцем - американською компанією Holtec Int. Але через калейдоскоп виборів і змін урядів прийняття необхідних для початку будівництва державних актів постійно відкладалося. Остаточно питання будівництва сховища на законодавчому рівні було врегульовано лише в 2012 році. У зоні відчуження хочуть зберігати ядерні відходи не тільки ЧАЕС, а й інших працюючих українських атомних станцій.

Віце-прем´єр-міністр України Юрій Бойко заявляє, що сьогодні будівництво заводу і сховища відходів ведеться згідно з графіком. У тому, що воно буде закінчено, сумнівів не виникає, адже наявність власного ядерного могильника дасть значну економію коштів. Зараз відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС (за винятком Запорізької АЕС, де у 2001 році було побудовано власне сховище) відправляється для тимчасового зберігання і подальшої переробки до Росії. А це щорічно обходиться Україні в $ 200 млн.

2006: меморіал техногенної катастрофи

Заклики зробити Чорнобильську зону меморіальним комплексом найбільшої техногенної катастрофи в історії людства звучали неодноразово. У 2006 році жителі, відселені із зони відчуження, ініціювали звернення до ООН і ЮНЕСКО з проханням підтримати ідею присвоїти 15-кілометровій зоні і Чорнобилю статус історико-екологічного заповідника і взяти його під охорону міжнародної спільноти. А місту Прип´ять надати міжнародний статус міста-музею. На думку ініціаторів звернення, це дало б можливість захистити Прип´ять від вандалів і руйнування.

Але масштабної підтримки ця ідея не отримала ні на міжнародному, ні на державному рівні. Сьогодні найбільшим меморіальним об´єктом у Чорнобильській зоні є комплекс «Зірка Полин», побудований до 25-річчя трагедії. Центральний його об´єкт - Алея пам´яті, де зібрані таблички з назвами всіх населених пунктів, жителі яких були повністю відселені після аварії. Доля ж Прип´яті досі не визначена. Зараз по вулицях міста-примари дозволено ходити туристам. Але не так давно було заборонено заходити всередину будівель і будинків. Це пов´язано з можливістю обвалення застарілих конструкцій. На даному етапі існує два основних варіанти майбутнього міста: або залишити все, як є, або знести більшість будівель, а якусь частину законсервувати для музею, який, можливо, з´явиться в майбутньому.

2007: природний заповідник

Шляхом створення заповідної зони на забруднених радіацією землях ще в 1988 році пішла Білорусь. Там на території трьох районів Гомельської області загальною площею 215 тис. га був створений «Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник». Після відселення людей кинуті поля і населені пункти стали бурхливо заростати травою, чагарниками і деревами, різко збільшилася чисельність і видове різноманіття диких тварин.

Спроби зробити зону заповідником були і в Україні. Але вони обмежилися підписанням у 2007 році Президентом Віктором Ющенком указу про створення на територіях відселення «Чорнобильського спеціального заказника» площею всього 48,8 тис. га. (при загальній площі зони відчуження 204,4 тис. га).

За словами керівників держагентства з управління Чорнобильською зоною, на сьогодні заказник перебуває тільки в процесі створення. А мова про створення природного заповідника на всій території зони відчуження взагалі не йде. За словами глави Держагентства з управління зоною відчуження Володимира Холоші, розглядається лише можливість продовжити територію створюваного заказника до кордону з Білоруссю, що дозволити створити міжнародну заповідну зону.

2008: туристичний центр

Чорнобильська зона почала викликати підвищений інтерес у туристів приблизно з середини 90-х років. Тоді ж було створено Держагентство «Чорнобильінтерінформ», яке займається організацією поїздок у Чорнобильську зону відчуження. Поштовхом до розвитку туризму послужила доповідь ООН у 2002 році, згідно з якою у більшості місць зони відчуження можна перебувати без істотної шкоди для організму. Це призвело до створення безлічі проектів облаштування в зоні відчуження туристичних комплексів від архітекторів і розробників з усього світу. Проте жоден із них не дійшов до стадії реалізації.

У 2008 році про намір розвивати інфраструктуру для туристів у Чорнобильській зоні заявляла і українська влада. Але з того часу зона двічі закривалася для відвідування, а умови для туристів залишилися спартанськими. Тому кількість туристів у Чорнобилі невелика, хоча і зросла з 870 осіб у 2004 році до 10 тис. у 2012-му. При цьому, за словами працівників зони відчуження, більшість із них - наші співгромадяни або ж іноземні журналісти та науковці.

Значно підвищила інтерес до відвідування Зони відчуження комп´ютерна гра «STALKER», що вийшла в 2007 році. Але її шанувальники часто надають перевагу таємному проникненню на територію зони, а не легальному туризму. Скільки саме «сталкерів» відвідує Чорнобиль, невідомо. Однак про збільшення їхньої кількості свідчать дані складених протоколів за незаконне перебування на її території. Тільки за шість місяців 2011 року було встановлено більше ніж 500 фактів незаконного проникнення, тоді як за весь 2007 рік було складено лише 300 подібних протоколів.

2009: український Лас-Вегас

Пропозиція перетворити Чорнобильську зону на рай для любителів азарту зазвучала з моменту введення заборони на роботу гральних закладів у 2009 році. Зокрема, з ідеєю переселити казино в зону відчуження виступав екс-спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Привабливість Зони для цієї мети полягала в тому, що владі було б досить легко контролювати в´їзд і виїзд на її територію, а також запровадити декларування отриманих коштів у результаті гральної діяльності.

Юлія Тимошенко, котра обіймала у той час пост прем´єр-міністра, також була не проти цієї ідеї, але остаточне рішення вона переклала на плечі парламенту. Однак рішення Ради щодо спеціально відведених місць, де були б дозволені азартні ігри, немає досі.

2011: земля обітована

В останні роки все частіше звучать заклики вивести із зони відчуження частину територій і дозволити там постійне проживання людей, а також ведення сільськогосподарської діяльності. Українські чиновники неодноразово заявляли про намір переглянути класифікацію земель, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вони запевняють, що через десятиліття після катастрофи на багатьох землях рівень радіації вже не є небезпечним.

До повернення земель в обробку українську владу штовхає як зростання сільгоспвиробництва і дефіцит багатих чорноземом ґрунтів, так і приклад сусідньої Білорусі. Там було повернуто в господарський оборот більше третини земель, виведених у 1986 році. Почали частково засівати заражені після аварії на ЧАЕС землі в 2011 році й українці.

Теги: ЧАЕС, АЕС, Чорнобиль туризм, Чорнобиль, радіація, проект, земля, зона, зона відчуження

Версія для друку
Погода
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Партнери портала

Price.ua - сервіс порівняння цін в Україні
Архів Експорт Інформатор Про нас / Контакти

   Copyright © 2016 Коментарі: Всі права захищені.

Яндекс.Метрика Система Orphus